Мені майже 34 роки, самодостатня жінка з роботою та власною квартирою, у мене є син, я його виховую та справляюся з усіма обов’язками, також допомагаю своїм батькам, у житті було лише троє чоловіків, оскільки я дуже вимоглива, я ніколи не вступаю у стосунки, у тому числі близькі, якщо я не дізнаюся краще і не покохаю цю людину, тож у мене було мало чоловіків

Мені майже 34 роки. Я — самодостатня жінка з роботою та власною квартирою. У мене є син, я його виховую та справляюся з усіма обов’язками. Я також допомагаю своїм батькам.

У житті було лише троє чоловіків, оскільки я дуже вимоглива. Я ніколи не вступаю у стосунки, у тому числі близькі, якщо я не дізнаюся краще і не покохаю цю людину. Тож у мене було мало чоловіків.

З одним із них ми розлучилися два роки тому, тому що він штовхнув мене, і я не змогла пробачити його. Нині я вже два роки одна. Я маю шанувальників, але я не дозволяю їм наближатися.

Питання, чому я досі люблю свого колишнього? Логічно я розумію, що людина, яка підняла на мене руку, не є моїм майбутнім. Але все одно… Я працюю на трьох роботах, плюс у мене є син, і я допомагаю батькам. Я намагаюся завантажити себе повністю.

Я не розумію, чому мені поки що не вдається покохати будь-кого, чому ніхто не подобається. Ходжу на побачення, але я чесно говорю, що не відчуваю взаємної привабливості.

Як позбутися цього почуття? До речі, я думаю, що мій колишній уже забув про нас. Як інші люди справляються із цим, підкажіть, будь ласка. Як забути колишнього та перестати боятися нових стосунків із чоловіками?