Притягую до себе лише бідних та слабких хлопців: як це виправити?
У моєму житті було не так багато стосунків, але навіть серед такої кількості зв’язків помітна закономірність, що усі хлопці, з якими я починала зустрічатися, мали проблеми з грошима. Через це багато хто просили в борг, потім не віддавали.
Весь період стосунків мені доводилося вкладатися до бюджету від 50 до 100 відсотків. Я не могла дозволити собі щось купити, тому що все йшло на закриття побутових потреб (на їжу, оренду житла). Один із колишніх зовсім звільнився і сказав, що працювати не хоче.
У моїй родині тато завжди був здобувачем. Він забезпечував житлом, купував їжу, завжди платив за відпочинок. Я хочу такого самого чоловіка, як мій батько. Але насправді все виходить навпаки: я стаю здобичницею. А успішніші хлопці не бачать у мені потенційну дівчину чи дружину.
Я працювала з психологом, і ми з’ясували, що я не маю довіри до чоловіків. Що ось сьогодні я від нього залежна матеріально, а завтра опинюся на вулиці з «голим задом». У душі ж я кар’єристка. Ніколи не просила допомоги у чоловіків, навпаки, сама допомагала. І тепер не можу відпустити своє минуле: мені здається, що всі довкола хочуть сісти мені на шию.
Працювала я над енергією чакр. У мене перекіс: там, де я маю приймати, я не приймаю, а мої активні чакри зазвичай активні у чоловіків. Про це я дізналася за датою народження.
Також я заздрю тим, у кого вкладаються, кому дарують подарунки. У таких хлопців дівчата не працюють, живуть на втіху. Мені здається, я цього теж заслуговую. Постійно порівнюю себе з тими, хто краще живе, — хоч я не знаю всієї ситуації в них, але це почуття глибше. А ще маю негативні переконання щодо того, що успішні чоловіки не для мене.
Загалом дуже багато суперечностей. Втомилася шукати правильне собі рішення. Підкажіть, будь ласка, з чого почати?
Христина, 22 роки
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…
Сонце пекло так, що марево над полтавськими грядками аж тремтіло, але Віку раптом кинуло в…
Я досі пам’ятаю той день, коли ми вперше переступили поріг нашого нового дому у Черкасах.…