Як мене дратують дорослі чоловіки без грошей та амбіцій. Спілкуюся з чоловіком, людині 31 рік.
Робочий графік у нього такий, що по обіді він уже вдома. Приблизно години о третій, а то й раніше. При цьому заробітної платні йому не вистачає, судячи з того, що він якось кілька разів говорив до зарплатні ще тиждень, а грошей тільки на сигарети та проїзд залишилися. Але щось міняти він не планує.
Цікаво, що заважає дорослому чоловікові піти та знайти підробіток? Правильно – ліньки. Він каже на цій роботі легко. Але сам хоче сім’ю та дітей. Їх теж планує цигарками годувати напевно. Ну чи може кине курити заради них і їм на хліб із молоком залишиться.
Я сама працюю вже давно, ще зі студентства, в останні роки у мами проблеми зі здоров’ям і зараз частину коштів я віддаю їй на ліки. Але при цьому повністю утримую себе сама і ще якось виходить збирати та відкладати на житло або авто. Бісять вже ці ниючі чоловіки, їх начебто більшість зараз. Або ж чого мені останнім часом трапляється багато саме з такими проблемами?
Мені набридло бути не меркантильною і любити чоловіка тільки через те, що він зʼявився на цей білий світ. Завжди, в усіх відношеннях, намагалася увійти в становище чоловіка, могла при труднощах підтримати фінансово. Але якщо у мене були фінансові труднощі, то чоловіки просто йшли – нікому ж не потрібна проблемна жінка.
І при цьому, мені все одно соромно говорити чоловікові за його гаманець і просити грошей. Жінки, ну навчіть вже, як просити грошей у чоловіка і не соромитись цього.
