Пізнього літа в скромну дев’ятиповерхівку невеликого курортного містечка переїхала жінка похилого віку. Мешканці цього будинку майже весь день спостерігали за новоприбулою, сидячи на балконі. Жінка була дуже доглянута, гордо тримала поставу, але було видно, що роки беруть своє.
Валентина та Марта жили тут, здається, завжди. Вони теж були жінками у роках. Жваві пенсіонерки, які не поспішали на спокій. Валентина продавала сувеніри на пляжі, Марта здавала свою другу квартиру. Улюбленим розвагою жінок були плітки. І переїзд нової мешканки до будинку віщував нові таємниці, інтриги, розслідування.
Жінка відразу здалася їм не від цього світу. З іншого міста вона не лише привезла з собою речі та розкішну кішку, а й навіть вазони притягла. Ще й не займалася нічим, тільки щодня виходила гуляти на пляж. Вона збирається жити на одну лише пенсію, чи що? Жінки будували різні теорії. Але невдовзі вирішили перейти до дій та познайомилися із сусідкою.
Сусідку звали Наталя Львівна. Виявилося, вона родом із цього ж міста. Жінка рано вийшла заміж та поїхала до чоловіка. Осіла в іншому місті, народила сина, але нещодавно чоловіка не стало, ось вона й вирішила змінити щось. У сина своя сім’я давно немаленький. А їй захотілося тиші, та й по морю засумувала. Ось і повернулася.
Так жінки почали спілкуватися час від часу. Наталі сусідки здалися привітними та цілком милими. Але ось у них Наталя викликала дедалі більше запитань. Особливо її син, про якого вона говорила щоразу. Олег і заробляє добре, і квартира в місті має свою. Але їх дивувало, що жінка тут не шикує.
Їхні цікаві погляди помітили, що в магазині вона купує дешеві макарони, а м’яса зовсім не бере. Жінки ніяк не вгамовувалися і всі намагалися докопатися, чому такий успішний син не допомагає матері.
Наталі стало ніяково від таких нахабних питань. Вона розгубилася, але все розповіла, що її син має двох дітей, яких треба на ноги ставити. При цьому вона зазначила, що їй вистачає. Жінки уважно дивилися на неї, нахабно посміхаючись.
Після цієї розмови Наталя вирішила більше не виходити на прогулянки. Хоча б кілька днів, щоб не бачити жінок. Вона думала, вони щиро питають, а їм потрібні були лише плітки. Тепер вони, мабуть, усьому під’їзду розкажуть, що тут живе божевільна стара, яку покинув рідний син. Насправді приблизно так і було. Марта та Валентина обговорили це з кожним, хто був готовий слухати.
Одного сонячного дня Наталя сиділа на кухні та дивилася на море, яке було видно з вікна. Вона думала, що треба було б вийти на прогулянку. Все одно, що думають її нахабні сусідки. Але вона помітила, як до будинку під’їхала добре знайома їй машина. Вона встала і помчала одягнути щось пристойніше домашнього халата.
Тоді сусідки сиділи біля під’їзду, якраз збираючись йти на ринок. Вони відразу звернули увагу на шикарну машину, яка заїхала до їхнього подвір’я. На таких автомобілях у їхньому місті їздила лише еліта. Жінки вже забули про похід на ринок і почали дивитися, що буде далі. З машини вийшов гарний та статний чоловік, який був дуже добре одягнений. Вже Марта з Валентиною вміли судити людей за зовнішністю.
Але як вони здивувалися, коли назустріч цьому чоловікові вибігла Наталя. Чоловік одразу тепло посміхнувся. Він зазначив, що його мама погарнішала, а морське повітря пішло їй на користь. Наталя посміхнулася, обійняла його. Він дістав із багажника дві великі сумки, і вони з матір’ю увійшли до будинку.
Жінки біля під’їзду тільки й могли, що дивитись із відкритими ротами. Ось як виявляється, не брехала, значить. Більше вони до Наталі з розпитуваннями не чіплялися, та й вона оминала їх стороною. Їй не хотілося більше з ними говорити, а їм було нестерпно від думки, що доведеться визнати, що вони були неправі. Пліткувати вони, звичайно, не припинили, але Наталі дали спокій.
