Молодний син привів дівчину з дитиною 6 років, ось вони зі свекром з нею гасають, а рідні онуки не потрібні, моєму чоловікові і мені прикро, ми найбільше досягли всього самі. Платили кредит, а вони мешкають на всьому готовому, у квартирі трикімнатна, навіть комуналку за них свекор платить, а вчора чоловік прийшов до них у гості, а ця дівчинка каже: “Ти тут не ходи це моя кімната”, це у батьківському будинку, де він виріс, стороння дитина, прикро за таке ставлення до чоловіка та дітей

Хочу поділитися своїми переживаннями та спогадами про наші «теплі» стосунки зі свекрухою. У шлюбі вже 19 років. З чоловіком стосунки чудові. Почну з далекого 1999 року.

Коли ми зустрічалися і надумали побратися, вона влаштувала цілу істерику, що йому ще рано сім’ю заводити. Тільки з армії прийшов і т.д. Потім коли він все ж таки не передумав, почалася істерика, що нема на що грати весілля. Мої батьки підключилися, допомогли, добре зіграли весілля.

Далі через 2 роки дізналася, що чекаю доньку. Знову каже, що рано нам ще дитина, треба собі пожити. Я тоді ще вчилася. Матеріальні і всі труднощі з дитиною взяли він мої батьки. Потім через 2 роки дізналася, що чекаю ще сина. Вона знову: «дочка ще мала, навіщо ще дитина».

Попри все з’явився прекрасний син. Відвідування були лише у свята. Приїде у гості та сяде. Ні допомоги, ні з онуками збагнути. Далі стосунки стали чемно-натягнуті. Потім вирішили взяти кредит на житло. Вона мала порожню трикімнатну квартиру.

Говоримо: «Продай, віддай нам частку, ми розрахуємось з кредитом хоч частинами». Відмовилася. Самі надумали все платити. З онуками стосунки награні. Наприклад, якщо раптом на гулянці онук описався, каже, що ці діти мають батьків. Нехай і міняють ковготки. Якщо онука її бабусею називала, каже: «я ще не бабуся, я ж не стара». І все в такому дусі.

Зате коли приїжджали до них, робили все — і робота на городі, і по хаті, і підлогу помити, і посуд. Потім ми чекали на третю доньку. Старші вже виросли. Різниця у 16 років. Знову негаразд. Як це ви наважилися. Навіщо? Ваші ровесники вже онуків няньчать. І зараз стосунки холодно натягнуті.

Натомість до молодшого сина ставлення прямо протилежне. Він привів дівчину з дитиною 6 років. Ось вони зі свекром з нею гасають, а рідні онуки не потрібні. Моєму чоловікові і мені прикро. Ми найбільше досягли всього самі. Платили кредит. А вони мешкають на всьому готовому.

У квартирі трикімнатна. Навіть комуналку за них свекор платить. А вчора чоловік прийшов до них у гості, а ця дівчинка каже: “Ти тут не ходи це моя кімната”. Це у батьківському будинку, де він виріс. Стороння дитина. Прикро за таке ставлення до чоловіка та дітей.