Історія, яка не дає мені спокою сталася ще в 1978 році. Моя молода дружина, якій на той момент було трохи більше 30 років (але виглядала набагато молодше), поїхала до санаторію підлікуватися, там у неї стався курортний роман. Після її приїзду додому я щось таке вловив, але до кінця не зрозумів, бо був упевнений, що на зраду в повному розумінні цього слова вона не готова.
Через 16-17 років я випадково зустрів і розмовляв з людиною, яка була в цей же час у цьому санаторії і була свідком цього курортного роману. Після цієї розмови я намагався дізнатися щось у дружини, але, крім нервових зривів, у неї нічого конкретного не дізнався.
Я проаналізував наступні роки і зрозумів, що цей роман мав продовження. По-перше потім у дружини була поїздка на відпочинок у 1989 році, де була зустріч замість екскурсії, потім, за моїми оцінками, приїзд коханця у відрядження. І нарешті, спільний відпочинок в одному із санаторіїв. Я давно вже не живу з дружиною, вона живе сама, я теж. Зустрічаємося на днях народження дітей.
Навіщо я пишу це, адже минуло вже 42 роки? Можливо, хтось (може бути і герой цього роману) згадає цю історію та напише про це у коментарях. Я дуже хотів би почути чоловіка цього роману і дізнатися в нього, чим він звабив мою дружину, яка була більш-менш порядною жінкою.
Звичайно, жодних імен прізвищ та подробиць я не назву. Але моя колишня дружина – єврейка родом з Молдови, гарна, невисокого зросту, чорненька, з ідеальною фігурою. Вона також проводила свого героя до аеропорту, оскільки він приїжджав раніше за неї на 3-4 дні.
