До 48 років усвідомила, що прожила не своє життя через тотальний контроль мами.
Почуваюся повною невдахою, здається, що я прожила чуже життя, бо робила все за вказівкою мами чи на зло їй, задихалася від її тотального контролю. Тому наробила багато помилок.
Наприклад, здобула не ту освіту, і тепер працюю на посаді, яку визначила мама, спроби щось змінити, самоствердитися привели до краху.
Я у свої 48 відчуваю, що все потрібно починати заново, тому що у мене нічого немає, ні улюбленої роботи, ні грошей, ні стабільного сімейного життя, звинувачую у всьому маму і хочу кардинально змінити життя, але не виходить, всі починання закінчуються невдачею, я слабовільна та забита емоційно. Що робити?
Ольга, 48 років
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…