Мене звати Степан, і мені 35 років. Одружений, є дитина. Дружині Вероніці 26.
З моменту, як ми одружилися, немає спокою від моїх родичів. То вона про когось погано висловилася, то вона на когось погано подивилася, у всіх її діях вони хором шукають чорні плями.
Одружився я не за коханням, за сватанням (познайомили мої ж родичі), дружина молодша за мене на 9 років. Однак, проживши з нею в шлюбі, я зрозумів, що вона саме та, яку я завжди шукав.
Нещодавно, я дізнався, що мої родичі за спиною придумали легенду про те, що нібито моя дружина ще до весілля зробила приворот, щоб я одружився саме з нею.
Всілякі такі речі я не вірю, але почувши від “добрих” людей таку інформацію я був у люті. Наступного ж ранку я все висловив авторові наклепу (моя рідна мати), що я про неї думаю.
І що найдивовижніше в її поведінці, коли я висловив усе з приводу привороту, вона навіть не змінилася в обличчі, ні каяття, ні жалю абсолютно немає. Навпаки, каже, що роблю неправильно, не захищаючи її від її ж наклепу, мотивуючи тим, що “дружин у мене може бути безліч, а родичі в тебе одні, і більше в цьому житті інших не буде, цінуй нас”.
Як чоловік, розумію, що не варто було залазити в жіночі баталії, сьогодні якщо жінки сваряться, завтра вони найкращі подруги. Але як я можу стояти осторонь, коли моя кохана людина потребує захисту, від групових нарікань з боку моєї ж рідні?
Я не знаю, що робити у такій ситуації. З одного боку родичі як ніяк, з іншого боку дружина. Дружина плаче, пропонує поїхати взагалі до іншого міста.
Знаючи своїх родичів на відмінно, розумію, що переїзд нічого не змінить. Зніяковів.
Вибачте, якщо допустив орфографічні, граматичні та інші недоліки у тексті. Буду радий адекватним порадам.
