Моїй подрузі 41 рік, заміжня не була, стала старою дівою. Її мати каже, що дочка вирішує все сама, але вміло нею маніпулює. Не дозволяє нікого запрошувати у гості. Навіть із подругами зустрічається у кафе. У неї начебто є все — освіта, кар’єра, розумна, красива, спортивна фігура, на роботі довкола багато чоловіків, але не вміє їх чіпляти, зацікавити.
Мати її вже пиляє, типу онуків хочу, але як та познайомитися з чоловіком, починає критикувати, то старий (на 7-9 років старше), то не там працює, то погано, що інженер, мало отримує, то погано, що бізнесмен багато отримує, раптом щось буде, раптом буде дорікати і ще багато різних причин.
Чоловіки навіть і до мами з квітами, з усією повагою як до рідної матері, вона тільки пирхає: то не так одягнений, то повний, то маленький, то не гладко поголений і т.д.
Їй би піти від мами, але та на словах не проти, на кшталт проживу якось сама, хоча син живе в цьому ж під’їзді! Але відразу починає говорити, що болить то там, то тут, те, як я буду одна і т.д. Я не можу зрозуміти таку матір, тримає доньку, як прислугу, а вона могла б бути щасливою в стосунках з чоловіком, створити сім’ю, народити та виховати гарних, розумних, добрих дітей!
Спробувала поговорити з мамою подруги. Пояснити, що рано чи пізно помре, дочка залишиться одна до кінця життя. Та каже, що донька сама все вирішує, я тут ні до чого. Дуже слизька жінка.
