Ми із чоловіком живемо разом 15 років, є дитина. Обидва працюємо, річ у тому, що чоловік забезпечує своїх батьків, у тому числі й брата, який мешкає з ними. Спочатку він відправляв невеликі суми грошей та подарунки. Допомагав то дядькові, то тітці.
Ніколи не називав точних сум грошей, поки я не знайшла виписки переказів. Після скандалу, ухвалив рішення, що потроху батькам допомагатиме, але не такими великими сумами. Апетит його сім’ї виріс безмежний, він купив їм машину, поміняв техніку у будинку.
Їм захотілося новий гарнітур, який вони побігли з радісними посмішками купувати. До речі чоловік відіслав їм усі свої гроші за 3 місяці і заявив мені, що нам треба економити і чому я не порадуюсь новими меблями. Це при тому, що я оплачую всі комунальні за квартиру.
Він не говорив правду про суму, в результаті я залізла в його телефон і побачила квитанції, я була шокована побаченою сумою. Як він брехав і вивертався, що нічого не відсилав, і не могла б відправити їм невелику суму. Коли я показала йому всі квитанції, заявив, що, як син, він зобов’язаний забезпечувати своїх батьків.
Чим я ще не задоволена, хіба нам не вистачає грошей на життя? Після цього я сказала, що він повинен допомагати в оплаті за квартиру, він відповів, що якщо чимось я незадоволена, можу йти. Невже за 15 років шлюбу він використав мене! Як людина він уважний і добрий батько.
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…
Я вже давно помітила одну дивну річ. Шлюби іноді розвалюються не від великих потрясінь. Не…