Ми з чоловіком чекали на появу дитини, готувалися відкладати гроші на квартиру та дитячі речі, але одного дня він сказав, що втомився від всього, зібрав речі та поїхав, телефон вимкнув, а я залишилася одна в незнайому місті

Чоловік покинув мене одну в чужому місті і без роботи, тепер у мене страшне спустошення всередині. Цілий день сиджу, дивлюся у вікно і думаю, думаю. Чоловік мене покинув, без жодних пояснень. Просто зателефонував і сказав, що втомився від усього, скоро прийде по речі і подасть на розлучення, а потім вимкнув телефон. Не було не вибачень, не пояснень.

А справа в тому, що в той час я чекала дитину. І зовсім одна. Чуже місто, немає ні рідних, ні друзів, з роботи скоротили ще до вагітності. А потім ще й це. Дитина улюблена довгоочікувана і запланована. У чоловіка було стільки планів, і він обіцяв, що ми впораємося. Витягнемо і квартиру і малюка. Радів разом зі мною. А тепер я сама.

Термін оренди квартири закінчується, йти мені нема куди, а він просто пішов. Вчора записалася на переривання, термін ще дозволяє. Але як же боляче. Адже я вже розмовляю з малюком, вибираю одяг, уявляю, як він прийде в моє життя.

Я так хотіла його, так мріяла, але як я впораюся з ним сама? Чоловік не працює офіційно, аліментів із нього не взяти. Жити мені нема де. Хоч на вулицю йди чи у притулок. Страшно та гірко.