Я виглядаю старше своїх років і це мене засмучує. Я ніколи не боялася того, що дного дня мене не стане, але завжди боялася старості. А тепер я дивлюсь у дзеркало і розумію, що я стара. Не можу спокійно дивитися на свої фотографії, засмучуюсь. У мене брилі, зморшки під очима, нависає одна повіка, є пігментні плями.
Я намагаюся з цим боротися, більшу частину зарплати витрачаю на дорогу косметику. Я намагаюся їсти багато зелені та риби, але нічого не допомагає. Я фарбуюся, але все одно виглядаю на п’ять років старше. У мене в генах закладено виглядати старшою за свій вік.
У мене є старша сестра, вона теж виглядає набагато старшою, але вона з цього приводу не переживає, а я страждаю. Я намагалася не звертати уваги на те, як я виглядаю (все одно я себе ж збоку не бачу), але варто мені побачити своє відображення в дзеркалі і депресія накочує ще більшою силою.
Мрію про пластику, але ціни на неї за моєї зарплати просто космічні. Але я не знаю, чи буде щасливою після цієї пластики.
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…