З Днем народження та Днем закоханих чоловік не привітав навіть словами. Вже не знаю, що робити. Дуже прикро. На день народження його я готувалася, довго думала, ламала голову, все довкола обійшла, шукала, щоб подарувати йому. Знайшла таки, подарувала, він був дуже щасливий.
Через 4 дні був мій день народження. Вранці, йдучи на роботу, поцілував, привітав на словах, думала добре, може, щось приємне ввечері буде. Увечері прийшов з роботи і не удостоївся хоча б купити тортик, а про подарунок чи квіти я зовсім мовчу.
Він просто прийшов без нічого, був накритий стіл. Він зайшов, поїв і пішов, завалився на дивані з телефоном. Мені так хотілося плакати від цього і в кожен мій день народження і в кожне свято так. Сьогодні День закоханих, а він навіть на словах не привітав.
День народження мій навіть не відзначаємо. Натомість його день народження ми відзначаємо. Коли я кажу, що мені прикро, що він так робитьь, чую відповідь: «ну ми мій день народження відзначили ж, а у нас різниця в 4 дні, ось вважай, відзначили і твій заразом».
Ми одружені шостий рік. Дітей немає, і уваги останнім часом зовсім нема. Я не прошу від нього дорогі подарунки чи ще щось. Але я думаю, коханій жінці можна було б подарувати хоч одну троянду та привітати гідно.
— Мамусю, ну скинь до п’ятниці хоч трохи, га? У мене тут такий курс із…
— Ти це серйозно, мам? Першоквітневий жарт, чи що? Так вже кінець місяця на дворі!…
Здається, у двадцять років у кожної дівчини замість очей — рожеві скельця, а в голові…
— Ти кого це в двір привів?! — Ганна Василівна так і завмерла на ґанку,…
— Мамо! Дідусь приїхав! Двері відчинила дівчинка років п’яти. Худенька, у яскраво-жовтих колготках, із розмальованими…
Мені шістдесят один. Я ніколи не належала до тих жіночок, що оббивають пороги поліклінік від…