Ми з чоловіком уже п’ять років живемо разом із моїми батьками, а нещодавно вирішили пожити окремо та винайняли квартиру. Мама, коли дізналася, образилася, і сказала, що вона категорично проти.
Вона вже забула, як колись теж хотіла жити з татом окремо, щоби ніхто не втручався, цінувала можливість самостійно все вирішувати. І ми теж тоді з конфліктом від’їжджали від бабусі, незважаючи на те, що я там ходила до школи.
З тією лише різницею, що тоді батьки переїжджали до своєї, подарованої маминою бабусею квартири, хоча до цього її здавали. Мама вважає, що оренда квартири дорога, і ці гроші можна було відкладати на свою.
Купила ліжко, навіть запропонувала ремонт зробити, що раніше було проблемою. Я з нею згодна, але до свого житла ще далеко, а пожити окремо хочеться поки ще молоді.
У батьків маленька двокімнатна квартира і не дуже комфортно жити разом. Мама постійно втручається, то дитині даремно зауважуємо, то багато грошей витрачаємо на покупки.
Та й друзів запросити у гості ціла проблема. Єдиний плюс, що було з ким доньку залишити, якщо треба, а влітку батьки забирали її на дачу.
Щоб згладити ситуацію мені довелося піти на обман. Я сказала мамі, що у мене з чоловіком останнім часом проблеми у стосунках, і я сподіваюся, що якщо ми будемо лише вдвох, то зможемо їх налагодити.
Як тільки все налагодиться, мине трохи часу, і ми повернемося. Мама погодилася і навіть пропонувала поговорити з моїм чоловіком, але я її відмовила.
Він про це не підозрював і виходить, що я обдурила їх обох. Але іншого виходу я не бачила, хоч і соромно тепер.
Я пообіцяла часто приїжджати і привозити доньку. І мама трохи заспокоїлася, але боюся, раптом про мій обман дізнаються і як я їм тоді все поясню.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…