Мене звуть Заріна, пишу продовження своєї історії «Боюсь залишити дитину без батька», мені потрібна ваша допомога та порада.
Ми з чоловіком вже три тижні живемо окремо, і він приїжджає на тиждень 2 рази відвідувати малюка, а мені від цього не легше. Я не знаю, що мені робити, але мені дуже хочеться все повернути назад, я божеволію в трикімнатній квартирі.
Я сьогодні чоловікові написала, що мені його дуже не вистачає, а він проігнорував ці слова, а коли приїхав, я йшла до інших кімнат, головне не бути поруч із ним і не заплакати при ньому. Зробивши свої справи по дому, я сказала йому, що буду в кімнаті, якщо що треба, нехай кличе і пішла в іншу кімнату, а він узяв малюка, і прийшов за мною і сказав: «Пішли з сином у футбол пограємо».
Я прийшла та пограла з ними. Ми разом грали, сміялися з малюка, раділи його самостійними кроками, потім викупали його разом і він уклав його спати. І знаєте, я думала, він заведе розмову і залишиться, а він відразу ж зібрався і поїхав до батьків.
Коротко скажу, через що ми розлучилися. Він дуже мало приділяв уваги нам, ми іноді не відчували взагалі, що він є у нас, і я завжди була з дитиною одна, і він мені з ним не допомагав, а так викупати і доглядати його поки я вдома забираюся. А зараз, коли приходить, то він від малюка не відходить, але хіба для того, щоб батько приділяв багато часу малюкові треба його вигнати чи розлучитися?
Та пити почав що вихідних це обов’язково відбувалося, я його просила, щоб не пив, але було марно. Зрештою я не витримала, і сказала йому, що він зробив свій вибір і нехай переїжджає до мами.
Він навіть не сперечався, взяв та переїхав. Він мені пише, що йому погано тільки ось від того, що дитина не поруч з ним, а про мене мовчить.
Господи мені жахливо погано і порожньо без нього, вдень я поводжуся як ні в чому не бувало, а вночі душа рветься на частини. Мені 24 роки, малюку рік, а таке відчуття, що жити не хочеться і живу лише заради сина.
Добрі люди допоможіть мені, як мені повернути його назад? Хоча б, як відволіктися, щоб не страждати щовечора.
Я хочу його повернути, хоч би яким він був, тільки ось не знаю як. У нас восьмого числа термін до адвоката на розлучення подавати, а я не хочу, та й не піду я туди, і якщо він серйозно вирішив, то нехай сам і подає на розлучення, а я хочу, щоб у мене була сім’я.
Як ви думаєте, якщо в нього навіть хтось з’явився, то маю шанси все одно його повернути, чи вже ні? Хоча я нічого поганого не робила, і дружина я хороша, завжди все робила по дому, чоловік ходив ситий, прасований, одягнений, тільки ось, що пив і грав, це мене дратувало, а зараз у нього свобода, робить що хоче, і коли хоче.
Тільки от синочок і я страждаємо без нього. Як бути? Як жити? Що робити?
Показувати мені йому свої сльози чи бути сильною, коли він мене бачить. Допоможіть, будь ласка, порадою.
