Невістка не дозволяє синові спілкуватися зі мною. Офіційного шлюбу в мене ніколи не було, але я народила сина, що називається «у гріху», вирішила, що своє життя покладу заради дитини, я вважаю, що була, та й є найкращою матір’ю на світі. Ми жили з одним чоловіком, просто йому, напевно, так зручно було, адже в мене з юності була своя квартира (заможний тато постарався).
Ось цей хлопець у мене прижився. Заміж він мене не кликав, та й гаразд, у 90-х роках шлюб був не дуже в моді. Коли ж народився син, мені хлопець якось набрид, бо син став для мене центром всесвіту. Я навіть не помітила, як мій співмешканець почав погулювати, а потім я його відправила на всі чотири сторони, навіть на аліменти не подавала.
У нас із сином все не було, поки живий був мій тато, він нас повністю забезпечував. Моя мама говорила, що я погано виховую дитину, зовсім її запестила, треба бути суворішою. Пробувала, але не виходило, адже якщо на його щічці з’являється хоча б сльозинка, я відразу тану та виконую всі його примхи.
Коли синок уже ходив до школи, не стало мого тата, довелося розраховувати лише на себе, пішла працювати. Незважаючи на те, що «малюк» уже був підлітком, я намагалася швидше закінчити роботу, щоб мене відпустив начальник додому.
На той час я освоїла комп’ютер і працювала з паперами: якщо все зроблю швидко за день, мені дозволяли раніше піти. Я відразу бігла через магазин за смачненьким для синочка.
Армія сина була для мене найважчим випробуванням. Мені довелося заплатити потрібній людині, щоб син служив неподалік будинку. Зрозуміло, що кожних вихідних я мчала до нього з повними сумками смакотаи, мене навіть лаяли за це, мовляв, товариші по службі, напевно, дражнять мого хлопчика, за те, що він «маменький синочок».
Для мене був найщасливіший день, коли син повернувся з армії, і я закотила бенкет для його друзів! Прийшли хлопці з дівчатами, і одну я помітила, гарна дівчина, але в неї такий важкий, привабливий погляд. Аж голову в плечі хочеться втягнути.
Ах, знала б я тоді, що вона стане дружиною мого сина. Та ще якою дружиною. Син справді втратив від неї голову. Він носився з квітами, витрачав половину зарплати на маленький флакончик дорогих парфумів, вигадував якісь сюрпризи, на кшталт піднятися на лебідці до її вікна.
Я раділа його успіхам в особистому житті, але внутрішній голос мені підказував, що нічого хорошого від цієї дівчини чекати не варто. Коли син вирішив одружитися, він сказав, що весілля буде за сценарієм нареченої, а йому треба багато заробити для того, щоби все здійснити.
, де вже мені не було місця: одна кімната – їхня спальня, а інша – вітальня з широким столом посередині.
Навіть диван там не розкладний, коротенький, не поспати. Невістка почала кривитися, коли я приходжу. Мені весь час хотілося притиснутись до сина, а її злили ці «телячі ніжності». Потім я помітила, що вона ігнорує всі – мої поради, мої розмови, вона навіть не посміхнеться на мої жарти. Скривиться і відвернеться.
Мене та маму перестали кликати на свята, бо у них виключно молодіжна компанія. Коли народилася онука, ми з мамою взагалі стали до них не вхожі. У дитинки нібито, алергія на котів, а ми зі своїми кофтами та котячою шерстю на них приносимо до хати заразу.
Зрозуміло, що вона так придумала. Коли я образилася і посміла зробити невістці зауваження з цього приводу, вона скривилася і влаштувала моєму синові сцену з риданням. З того часу для неї ми з мамою стали вороги №1.
А рік тому не стало моєї мами, і я залишилася зовсім одна, а сварка так і не пройшла даремно. Син потай ходить до мене в гості і благає нікому про це не розповідати, бо підуть чутки і вони дійдуть до його дружини. Став зовсім худий та забитий. Де я промахнулася у його вихованні, що прогавила? Чому так зі мною роблять?