Ми з чоловіком одружені 33 роки. І знаємо одне одного дуже добре. Так я думала, та й чоловік наперед зазвичай знає, що я зроблю, як відреагую.
Нещодавно ми святкували річницю весілля. Ось вирішили чомусь відзначити саме таку дату. Зібрали гостей, до речі, всіх було 33 особи. Свято вийшло чудове. І один друг підняв тост за мене — за дружину на 100 балів і підійшов до чоловіка і до мене цокнутися персонально. І що видав мій чоловік?
Він сказав, що не 100 балів, а 90. Коли його запитали, чому він відповів, що я не взяла його прізвище 33 роки тому. Повисла пауза. Почалися розпитування.
Виявляється, всі гості вважали, що я на прізвищі чоловіка. Я ніколи не афішувала і на його прізвище відгукувалася. Звичайно, я пожартувала, перевела розмову в жарт, і вечір пішов своєю чергою.
Я не образилася, а дуже здивувалася. 30 років із зайвим тримати в собі образу? Ми ж начебто домовилися тоді, використали вдало те, що прізвища різні у бізнесі. Ніколи мені він цим не дорікав. Звичайно, я не побіжу міняти прізвище тепер на схилі літ. Навіщо? Але було незатишно від його слів. Такий ось сюрприз.
У принципі, у моєму розумінні це дрібниця. Хоча було бажання розпочати з’ясування стосунків. Навіщо він поставив мене в незручне становище? Напевно, найправильніше — цю тему не порушувати ще 30 років. Або як?
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…