Наче у матері мета життя — догляд за свекрухою, а я не розумію, та її гнобила все життя, стільки гидот зробила, а тепер мати ночі безперервно масажує її, обід з трьох страв готує, я з дитиною живу в іншому місті, приїхали до них, але мамі зовсім не цікавий онук, для галочки посюсюкається небагато і все

У нашій сім’ї склалася непроста ситуація, оскільки злягла мамина свекруха, моя бабуся. Все життя вона вважала себе і мого батька найкращими з людей, усі інші були поганими. Скільки гидот вона зробила мамі, просто не порахувати. Та й батько їй під стать — п’є, зраджував.

Мама в мене добра людина, але зараз мені здається, ця доброта межує з маразмом. Таке відчуття, що в неї сенсом життя став догляд за свекрухою, масажування її ночі безперервно, пошук їй лікарів, вислуховування її ниття (ви мене всі кинули, я бідна, нещасна, відвезіть мене на цвинтар).

І це при тому, що мама тричі на день відпрошується з роботи, щоб її годувати і ночувати там, одна вона не залишається, починає телефонувати, що все болить, приїжджаєш, спокійно лягає спати. Чергують вони через день з іншою невісткою, дружиною дядька.

З нею дійшло до лайки, не можуть визначитися, хто краще доглядає, начебто гонка у них. Сини також допомагають по можливості, але якщо дружина брата хоч якось своє невдоволення висловлює, від матері я тільки чую: «оскільки батько з нею залишиться, раптом що не так, та як друга невістка раптом що забуде».

Наче у матері мета життя — догляд за свекрухою. А я не розумію, та її гнобила все життя, стільки гидот зробила, а тепер мати ночі безперервно масажує її, обід з трьох страв готує. Я з дитиною живу в іншому місті, приїхали до них, але мамі зовсім не цікавий онук, для галочки посюсюкається небагато і все.

Зате у бабусі годинник безперервно сидить і з палаючими очима розповідає, що вона зробила і як дружина брата, щось зробила не так. А я злюсь! Не можу вже у собі це стримувати.

Я вважаю, допомога іншим (а тим більше тим, хто гадав все життя), не повинна шкодити собі та своїм рідним. Мати від усіх цих доглядань і лайок постаріла років на п’ять.

На нас часу чи бажання немає. І в результаті я з нею посварилися. Я не розумію, може я егоїстка, і ображаюся, як маленька дівчинка. Чи маму здолав, синдром Матері Терези у неї чи що? Плюс гонка з іншою невісткою, хто краще доглядатиме.