Дивне одруження мого друга. У нас із чоловіком є друг. Спочатку він був моїм другом, а потім я познайомила його з чоловіком і вони стали найкращими друзями. Ми часто рятуємо одне одного, життя нам влаштовувало перевірки на порядність і я розумію, що цій людині я можу довіряти.
І ось наш друг одружився. Ніхто ні з нас, ні його родичів не може зрозуміти його вибір. Якби я вірила в любовні привороти, давно стверджувала б, що це саме він.
Його дружина ніби й сама по собі непогана дівчина, але, живучи з нею, він просто божеволіє: швидко заводиться, весь, як натягнута струна, може зірватися і поїхати випивати, при друзях і знайомих ображає її, каже, як ненавидить її родичів та її сім’ю. Дітей вони не мають, спільного майна немає. Навіщо так себе мучити?
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…