Дивне одруження мого друга. У нас із чоловіком є друг. Спочатку він був моїм другом, а потім я познайомила його з чоловіком і вони стали найкращими друзями. Ми часто рятуємо одне одного, життя нам влаштовувало перевірки на порядність і я розумію, що цій людині я можу довіряти.
І ось наш друг одружився. Ніхто ні з нас, ні його родичів не може зрозуміти його вибір. Якби я вірила в любовні привороти, давно стверджувала б, що це саме він.
Його дружина ніби й сама по собі непогана дівчина, але, живучи з нею, він просто божеволіє: швидко заводиться, весь, як натягнута струна, може зірватися і поїхати випивати, при друзях і знайомих ображає її, каже, як ненавидить її родичів та її сім’ю. Дітей вони не мають, спільного майна немає. Навіщо так себе мучити?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…