Наталка сказала, що скоро хреститимуть Машу і що ніяк не підберуть, кого взяти хрещеним, я зрозуміла, що хочуть запропонувати мені, але в мене не питали згоди, начебто все логічно, що найкраща подруга мені запропонує стати хрещеною її дочки, але цього не хочу

З подругою Наталкою ми товаришуємо з раннього дитинства. Незважаючи на недоліки в характерах і її та мої, ми пронесли дружбу через роки. Багато було труднощів, які пережили разом, багато радощів. Період дитячої прихильності перетік у підліткову дружбу та обговорення хлопчиків, далі у студентську з прикрощами та радощами від першого кохання.

Наталя з роками все-таки змінилася сильно, з боязкої дівчинки відмінниці, вона перетворилася в студентку відмінницю, а ось характер змінювався не на краще. Часто вона воліла піти на побачення, нехтуючи моїми проблемами і тим, що я очікувала від неї в певний момент підтримки.

Але я цінувала цю дружбу, людина вже практично рідна, а родичам ми також прощаємо їхню неуважність та егоїзм. Були серйозні проблеми і в самої Наташі, в яких я її дуже підтримувала, допомагала і була поруч. Коли вже почали працювати після здобуття освіти, то зв’язку не втрачали.

Завжди були в курсі справ та особистих переживань один одного, вибиралися вдвох погуляти чи збиралися вчотирьох зі своїми половинками. Наталка дуже змінилася, коли на роботі трохи її підвищили. Можливо, відповідальність та відповідність посади до цього зобов’язували, але Наталка стала стервозною, підозрілою і часом єхидною.

У ній зникла колишня романтичність і наївність, змінившись на холодний розрахунок і навіть певну зарозумілість до тих, хто в житті не хоче досягти успіхів. Ми якось і віддалилися через різні погляди на життя, але й залишилися близькими подругами.

Зараз і в неї, і в мене свої сім’ї. Ми з чоловіком поки що вирішили трохи почекати з дітьми, а Наталка з чоловіком розписалася вже, будучи в положенні, так вийшло. Наталя пом’якшала, коли з’явилася дитина. Але пом’якшилася лише до доньки.

Чоловіка вона не дуже шкодує і підганяє у плані роботи, щоб підробляв ще крім основної роботи. Хоча вони і так живуть з хорошим і стабільним статком, не шикують, але цілком пристойно. Я почала дратуватися, помічаючи, як сильно Наталя балує доньку.

Дитина зовсім маленька, всього рік, але вже дуже примхлива. Її дочка Маша може тягати маму за волосся, давати по обличчю долоньками і їй це не забороняють, щоб не плакала тільки. Маленька Маша, незважаючи на супер модне і зручне ліжечко, жодного разу в ньому не спала.

Вона спить у ліжку з батьками, постійно висить на руках у матері. Я почала дуже не любити їхні візити в гості. Дитину вони не довіряють бабусям і завжди беруть із собою. При цьому все дозволяючи навіть у чужій квартирі стягувати на підлогу якісь речі, розкидати, ламати, хапати все поспіль.

У неї не намагаються відібрати, сказати, що не можна. Наталя тільки розчулюється своїй дитині і посміхається. Поговорити теж неможливо, дитина починає верещати, кричати і лізти мало не на голову до мами і тільки коли переводять всю увагу на неї, тоді трохи тихіше поводиться.

Коли показувала фото на комп’ютері Наташі, то її Маша всі долоні відбила, ляскаючи клавіатурою. І я не звинувачую в цьому дитину, мене дивує та дратує поведінка подруги, яка дивиться на це крізь пальці. Більше того, дуже несхвально зиркнула, коли я прибрала подалі клавіатуру від дитини.

Я намагаюся м’яко говорити з Наталкою про таку її розхлябаність і вседозволеність з дитиною, вона погоджується, що дарма стали класти з собою спати і постійно носять на руках, не відучиш, мовляв, тепер. Але є одна ситуація, в якій я не знаю, як вчинити.

Наталка сказала, що скоро хреститимуть Машу і що ніяк не підберуть, кого взяти хрещеним. Я зрозуміла, що хочуть запропонувати мені. Але в мене не питали згоди. Начебто все логічно, що найкраща подруга мені запропонує стати хрещеною її дочки. Але цього не хочу.

Я бачу, яка росте розпещена Маша, як потурає їй Наталя і буде й далі потурати явно. Я людина віруюча, без фанатизму та постійних постів, але все ж таки. Мені не хочеться бути хрещеною Маші, і я не знаю, як сказати про це подрузі. Як це зробити так, щоб дружба не припинилася?

Можна було б відмовитись тим, що я взагалі не хочу бути хрещеною, але в мене є хрещеник. Я його люблю, дарую йому подарунки та часто спілкуюся з ним. Наташі буде образлива відмова, тим більше для неї дочка — світло у вікні. Як же вчинити?