— Та що я особливого порадила, — знизує плечима Євгенія Олександрівна. — А то я не в курсі, скільки зараз шлюбів розпадається і як потім горлянки одне одному гризуть і діляться.
— Знаєш, Женю, краще так. Одразу. І добре, що розлучилися. Якщо твоїх сватів і майже колишню невістку напружила звичайна пропозиція з юридичного оформлення, значить, щось було за пазухою приховано, — вважає подруга.
— Ось цього я якраз і не розумію. Усе було практично навпіл, сто пʼятдесят тисяч гривень у масштабах угоди — не та сума, через яку варто город городити, — відповідає Євгенія Олександрівна. — Там на принцип пішли, я вважаю. Мовляв, молодий чоловік послухався маминої поради. Що ж тут протизаконного!
Синові Євгенії Олександрівни 29 років, два місяці тому він узяв шлюб із Юлею, дівчиною, з якою був у стосунках майже 2 роки.
Разом не жили, але іноді усамітнювалися на дачі Євгенії Олександрівни, вона в неї придатна для цілорічного проживання.
Усе було як у всіх: привів Юлю, познайомив із мамою, як виявилося, з її батьками син уже встиг познайомитися. Подали заяву, почали готуватися до урочистостей. Євгенія Олександрівна висловила своє бачення ситуації зі святкуванням весілля.
І думка в неї була така:
— Навіщо цей бенкет на весь світ, пошкодуйте грошей, вам головне — житло купити. Скинемося зі сватами майбутніми, посидимо тихенько, тільки свої.
Виявилося, що син цілком згоден був із такою пропозицією, а Юля хотіла весілля, лімузин, голубів, купу подружок та інше.
Вони із сином Євгенії Олександрівни до цього обговорювали, Юля наполягала на пишній урочистості. Син тоді з нареченою погодився, у нього були накопичення, близько пʼяти тисяч доларів, думав, витратити їх на Юлину мрію.
Але, вислухавши мамину пропозицію про те, що скромне торжество оплатять батьки, наречений теж став схилятися до того, що його накопичення, плюс те, що готові подарувати батьки, краще витратити на придбання житла.
Юля з неохотою і розчаруванням, але погодилася.
Тим більше що в цьому питанні Євгенію Олександрівну підтримали й батьки майбутньої невістки.
Змогли вони й дочку переконати, порахували разом потім — потягнуть молоді й двокімнатну, якщо всі гроші скласти й пустити на купівлю такого необхідного родині житла.
— Але, як я зрозуміла, не сподобалося Юлі саме те, що прийняли мою пораду в підсумку, — усміхається Євгенія Олександрівна. — Прямо так і бачу, що вона моєму синові дорікає: «А що, ми тепер усе життя будемо жити за порадами твоєї мами?».
— Були такі слова?
— Були, син потім розповів, коли вже все в них рухнуло, — киває жінка. — Дуже не сподобалося, що свекруха влізла. Хоча це була просто порада, яка й її власним батькам здалася розумною.
Молодята розписалися, біла сукня та фото були, на бенкеті були присутні 13 осіб, начебто навіть обличчя в дружини сина було задоволене й щасливе.
У сина Євгенії Олександрівни і в Юлі була відпустка, молодята вирішили провести невеликий «медовий місяць» на дачі свекрухи. Вона туди в цей час і не показувалася навіть — була завантажена роботою.
А потім постало питання про вступ до іпотечної програми. Син із Юлею самі знайшли варіант, самі подали попередньо заяву на схвалення іпотеки.
Син працює в тій сфері, на яку поширюється пільгова іпотека. Зарплата в нього достойна, тож проходить за всіма критеріями. Свати і сама Євгенія Олександрівна озвучили суми, які вони готові були молодим дати на перший внесок.
Виходило, що в сина, з урахуванням його власних коштів, було на 5-6 тисяч доларів більше, ніж надавала в безоплатний дар родина невістки.
І тут Євгенія Олександрівна синові й підказала, що в договорі про іпотеку треба чітко й одразу прописати суми участі кожного з подружжя. І все. Поговорили, син покивав. Юлі при розмові взагалі не було.
— А в банк приїхала й невістка, і її батьки, — продовжує Євгенія Олександрівна. — Ну й почалося: син увагу звернув, що макет договору обумовлює загальну суму первинного внеску, узяв і сказав, що треба прописати конкретно.
— Це знову мама порадила? — із саркастичною усмішкою сказала Юля. — Давай знову зробимо так, як твоя мама сказала? Так?
— Син пояснив, що це просто формальність, фактично в них рівні внески. Але тут і сімейство невістки стало дибки: «Якщо внески майже рівні, навіщо писати, скільки з кожного?» — хитає Євгенія Олександрівна головою. — Ну й почалося… Юля встала й вибігла, син за нею, батьки за зятем.
Юля поставила умову: якщо чоловік наполягає, щоб зробили так, як сказала його мама, то жодної угоди взагалі не буде.
При цьому мало не істерику влаштувала на тему, що вони щойно почали сімейне життя, а чоловік уже вдруге щодо великих питань намагається вчинити так, як свекруха сказала.
— Ми так і будемо жити за її вказівкою, так? — кричала молода дружина. — Ти з матусею будеш в усьому радитися? Як жити, коли з дружиною спати? Так? Чому вона лізе? Ми тільки почали жити, а вона вже все псує.
І батьки Юлі почали вмовляти зятя, що треба вчинити так, як просить дружина — для сімейного спокою, мовляв.
І не годиться в усі питання маму втручати.
— Цікава справа, — усміхається подруга Євгенії Олександрівни. — Самі приїхали з донькою на угоду, а ти не мала права підказати синові те, що вважаєш правильним?
Угода того дня зірвалася.
Юля поїхала зі своїми батьками, а чоловікові нічого не залишалося робити, як поїхати до матері. Він ще намагався з Юлею побачитися, дзвонив, приїжджав до неї додому, але отримав від дружини відповідь:
— Або робимо так, як вважаю я і мої батьки, або… або нічого не робимо. Вчиняти так, як твоя мама сказала, я не буду.
— Ну і все, що тут ще можна сказати, у сина теж є і гордість, і розуміння того, що це не нормальна реакція на звичайну пораду з оформлення угоди.
Він її попередив, що запитує востаннє, вона стояла на своєму, він запропонував розлучитися, його послали. Тепер розлучатися доводиться через суд, хоча ділити нема чого, на щастя.
— Еге ж, скільки тривало сімейне життя? — дивується подруга. — Місяць, той самий, який медовий?
— Менше, три тижні, і ті неповні, — усміхається Євгенія Олександрівна. — Ні, вона потім писала синові, що він мамин синочок, що треба головою думати своєю, що я від самого початку не хотіла їхнього весілля, ось як!
Що мріяла про розлучення, тому й наполягала на такому пункті в договорі, а це не сім’я, якщо все так ділити й враховувати. Загалом, маячня маячнею.
Тепер син Євгенії Олександрівни чекає на розлучення, а потім збирається брати іпотеку сам. І каже, що в наступний шлюб він має намір іти тільки з підписанням шлюбного контракту (мама рекомендує!).
