Історія не найбанальніша. Познайомилася з чоловіком, якому 30 років, а мені 25 років. Чудове спілкування, цікавий, розумний, цілеспрямований, мій ідеал. Працюємо разом.
Раптом на роботі зайшлося про нього і сказали, що він бабій. Місто у нас маленьке, я ніколи про нього нічого і ніде не чула, вірити на слово звичайно не стала. Поговорила з ним особисто, він сказав, що це чутки. Тему було закрито.
Але тут мені раптом показують дівчину і кажуть, що вони разом уже багато років живуть, у неї дитина від іншого шлюбу. А ми, звичайно, з ним уже переспали й не раз. Я в нього питаю, чи є дівчина, а він відповідає, що вільний. Все добре, спілкуємося далі, так само бачимося, спимо. Бувало, сварилися, могли не спілкуватися, але він перший писав і намагався почати спілкування заново, навіть писав не щоб переспати, просто вітання зі святами.
Дівчину я його знайшла в соцмережах, там немає жодного натяку, що вони разом або колись були разом, тому все це спускалося на гальма. Але тут зі знайомими випадково зайшла розмова, і вони розповіли, що бачили їх разом у магазині. Спершу вона на Новий рік купила йому дорогий телефон (а він мені писав усю новорічну ніч). Нещодавно вони знову разом купували щось для дому, але при цьому ми з ним також спимо і бачимося.
Коли я йому написала, що знаю, що вони були разом у магазині, він написав мені багато повідомлень, які я навіть не хочу читати. Навіщо?
Що це за такі люди? От наче ми вже й переспали й все, а навіщо людина до останнього запевняє, що в нього нікого немає, навіщо він пише, до чого взагалі всі ці виправдання?
Я можу сказати, що ця людина з дуже гарною зовнішністю та дуже цікава. Він може мати багато дівчат, але навіщо?
— А ти, Христинко, майонезу таки пошкодувала, — Лариса Вікторівна підтиснула губи й гидливо поколупала…
Є така категорія родичів, яких краще любити на великій відстані. Бажано — через океан або…
У родині Любові та Олега всьому головою була свекруха — Алла Михайлівна. Знаєте, бувають такі…
Якщо чесно, нічого такого розкішного ми тоді не мали — звичайна міська галявина, розкладний столик,…
— І йому це, знаєте, в саму насолоду, — ділиться Дарія Тимофіївна з подругою, важко…
Світланка витерла останню тарілку, поставила її в шафку й стомлено опустилася на стілець: — Домила!…