Із Євгенією мама познайомилася по інтернету роки три-чотири тому. Вони посварилися під одним постом із кулінарним рецептом.
Мама наполягала, що цибулю і моркву для супу треба обсмажувати одразу і разом, а тітка Женя стверджувала, що спочатку на пательню потрібно класти моркву, а потім, хвилин через п’ять, можна додати цибулю.
Це була перша мамина сварка на просторах всесвітньої павутини. Вже не знаю, як вони змогли примиритися з різними способами обсмажування, але листування почалося і тривало досить довго.
Тітка Женя стала практично онлайн-членом нашої сім’ї, вона завжди була в курсі нашого життя і давала поради. Вона навіть надсилала мамі подарунки на свята — теплий плед, малинове варення, набір викруток (мама тоді їй поскаржилася, що навіть викрутки в будинку немає).
Відповідні дари теж були — вовняні шкарпетки, пояс із собачої шерсті, баночки з маринованими грибами. На початку грудня тітка Женя відзначала свій шістдесятий день народження. Мама отримала запрошення і гроші на квиток.
— Не поїду! Куди мені, старій, їхати й ганьбитися? — мама ходила квартирою з кутка в куток, розриваючись між бажанням з’їздити і залишитися вдома.
Я вирішила все взяти у свої руки, було куплено нове зимове пальто, а моя подруга з університета, яка проміняла нелегку професію хірурга на перукарські будні, привела до ладу мамину голову. Ще ми купили подарунок — сережки з великими каменями.
Щоб у мами не було спокуси передумати, я особисто відвезла її на вокзал і посадила на поїзд. Дочекавшись, коли потяг рушить, зітхнула спокійно. Нехай вона розважиться.
Останні десять років, відколи не стало тата, мама все згасає і згасає. А коли я вийшла заміж і переїхала до чоловіка, вона і зовсім розкисла. Дзвінок від мами про прибуття пролунав:
— Чоловік зустрів, мабуть, Женькин. Дивно, вона не говорила, що заміжня. Гаразд, розберуся. Не нудьгуйте там! Скоро повернуся!
Мама не повернулася… Бо тітка Женя виявилася 60-річним Євгеном. Укупі з невідмінюваним прізвищем стать користувача була незрозумілою.
Дядя Женя зацікавився маминою фотографією і побоявся зізнатися у тому, що він чоловік, а не жінка, намагався спілкуватися так, щоб обходити жіночі теми. Так і спілкувався — писав, завжди цікавився маминим життям і дарував ті самі подарунки.
Вони приїхали в наше місто в січні, щоб вирішити питання з орендою маминої квартири. У маминих вухах красувалися ті самі сережки, які ми купили на подарунок «тітці Жені».
— На весілля-то приїдете? — запитала мама.
— Приїдемо, — пообіцяла я, не вірячи своїм очам. Мама постійно посміхалася, зовні скинувши років п’ятнадцять.
Дядя Женя сподобався і мені, і чоловікові. А наша донька прийшла в повний захват від новоспеченого дідуся. Але найголовніше, що мама поруч із ним розцвіла.
Вони одружилися. Скромно. Своєї сім’ї у дядька Жені немає — він овдовів ще в 2011 році, дітей у них не було. Так і жив один.
Шалено рада, що зустрілися дві самотні людини. Нехай вони будуть щасливі. Вони це заслужили!
