– Провів? – Наталка з хвилюванням подивилася на чоловіка, який щойно зайшов до квартири. Вигляд у нього був задумливий і трохи розгублений. Не дивлячись дружині в очі, він сказав:
– Так, все нормально. Він там, де й має бути.
Дивне формулювання, але Наталя вирішила не діставати чоловіка розпитуваннями. Тільки вранці з новин вона дізналася, що саме чоловік мав на увазі.
Кожна дівчинка мріє про красиве весілля. Наталя не була винятком. З дитинства вона любила вбиратися у білу сукню, чіпляти до волосся шматок старої занавіски та уявляти себе нареченою.
Саме тому вона, тільки-но отримавши пропозицію вийти заміж, не роздумуючи погодилася. Їй було дев’ятнадцять, ідеальний вік, коли здається, що все життя попереду.
Наталя нещодавно закінчила школу, вступила на заочне відділення та влаштувалася працювати у рідну школу секретарем. Саме там вона познайомилась із Андрієм.
Хлопець був молодим учителем і одразу помітив симпатичну дівчину. На жаль, помітив її не лише він, а й його найкращий друг.
Закохана Наталка не одразу помітила, як дивно дивиться на неї Євген. Вона була зайнята підготовкою до весілля, ремонтом у квартирі, яку Андрію купили батьки з нагоди весілля.
Наталя була щаслива, а тому спочатку намагалася не помічати дивних жартів і пристрасних поглядів Євгена. Розповісти про свої здогадки майбутньому чоловікові — значить посварити друзів. А то й самій посваритися з коханим, адже він знав друга з дитинства, довіряв йому як собі.
Але одного разу Євген вирішив, що настав час щось змінювати в їхніх стосунках.
– Наталка, тобі Андрія дзвонив? – Євген зупинив мотоцикл перед під’їздом Наталі.
– Ні, а що сталося?
– Та нічого. Просто ми вирішили парубоцький вечір зробити. Твій майбутній чоловік трохи перебрав, намагається тобі дзвонити. Злий, до речі!
Ви не сварилися? Ми його до тебе не хотіли пускати, доки трохи не заспокоїться. Він годину поспав, але зараз прокинувся і знову до тебе рветься. Поїхали, поговориш із ним, поки він чогось не накоїв.
– Але ж ми з ним кілька годин тому розмовляли. Він був нормальним. І сьогодні не збиралися зустрічатись, у нього справи якісь, сказав.
– Та чи багато треба для дурниці? Женька простяг їй шолом, киваючи на місце позаду себе. Сідаючи, Наталя почула стійкий запах оковитої, але вирішила, що кілька кварталів він зможе проїхати без пригод.
Проте вже за кілька хвилин стало зрозуміло – Женя обдурив, адже повіз не додому до її майбутнього чоловіка, а у бік пустиря.
– Євгене, що це таке? Ти куди мене завіз? Негайно відвези мене назад!
– Негайно? Правда? А то що? Кричати будеш? Спробуй! Тут все одно нема нікого і не буде. Тікати теж не раджу. Наздожену – гірше буде. Тож розслабся! Я знаю, що теж тобі подобаюся. Ну, давай, Андрій мені друг, ми з дитинства всім ділимося.
Один раз він може своєю жінкою поділитися, від тебе ж шматок не відвалиться? – з кожним словом він підходив усе ближче, а Наталка відступала, поки не вперлася спиною в стіну.
Незважаючи на відчайдушний опір, він відштовхнув її всередину якогось сараю і замкнув двері зсередини. Від удару об стіну закружляла голова. Те, що відбувалося, Наталя пам’ятала, як у тумані. Напевно, так було навіть краще, адже жити з цими спогадами було нестримно.
Невиразно пам’ятала, як він довіз її додому. Батькам сказала, що була у подруги, а на дорозі назад не помітила в темряві сходи і скотилася по ним, отримавши безліч синців.
Батько повіз її пізно вночі до травмпункту, де лікар, оглядаючи ушкодження, кілька разів заводив розмову про те, чи не хоче вона зафіксувати травми, щоб потім звернутися до поліції.
– Дівчино, я такі травми бачив. Якщо ми зараз все змиємо та обробимо, ви потім мало, що зможете довести. А цей гад потім на іншу дівчину нападе.
– Я не розумію, про що ви! Робіть свою роботу. Я ж говорю, що просто впала.
– Ну, дивись! Якби не пошкодувала потім про це «падіння»! – лікар насупився, але продовжив свою справу мовчки.
Вранці Андрій приїхав до Наталі додому.
– Рідненька, що сталося? Як ти так? Нащо взагалі пішки пішла, подзвонила б мені.
– Нічого страшного, я не хотіла тебе турбувати. У тебе ж вечірка була.
– Яка вечірка? Я вдома був, кіно дивився.
Наталя ледь не промовилася про те, що трапилося, але вчасно схаменутися, що про вечірку почула від Жені, про яку він придумав лише для того, щоб виманити дівчину з дому.
– Ну що, прийшла до тями? Сподіваюся, мізків вистачило не фіксувати травм? Якщо що, я Андрію свою версію запропоную. Про те, що ти сама мене спокушала, чіплялася, вішалася на мене, коли він не бачив. Давай подумаємо, кому він повірить? Другу дитинства чи тобі? Врахуй, балакатимеш, я тобі зроблю імідж на все місто. За двері не зможеш вийти!
– Я нічого нікому не сказала…
– Ну і чудово! Розумниця! Може, якось повторимо нашу зустріч?
Наталка кинула слухавку. Було страшно та соромно. Хотілося здерти з себе шкіру, яка здавалася огидно брудною. А ще хотілося поговорити з кимось, але довірити таку таємницю вона змогла лише найкращій подрузі.
З Лізою вони виросли в одному дворі. Подрузі Наталя довіряла, як собі, тому поділилася з нею своїм горем, попросивши зберегти все в таємниці.
– Ну звісно, люба! Ти ж знаєш, я нікому! І правильно зробила, що нічого не сказала Андрію. Скандал такий був би, страшно уявити. Женька гад, звичайно, але репутація важливіша…
Знала б Наталя, що довіряти подрузі не можна було… Минуло кілька тижнів. Рани загоїлися, підготовка до весілля тривала, щоправда, у нареченої не було стільки ентузіазму.
Євген поводився як раніше – жартував, сміявся. На весіллі він був душею компанії, від нього були у захваті всі гості. І тільки наречена знала, яка чорна і підла душа ховається за цією сліпучою усмішкою та добродушними жартами.
Невдовзі молода дружина відчула ранкові напади нудоти. Позитивний тест підтвердив найстрашніші її побоювання. Вона чекала на дитину!
Імовірність того, що дитина від Євгена, була надто висока. З Андрієм про дітей вирішили не думати найближчі кілька років, тож ретельно й приймали всі запобіжні заходи. Отже, дитина була від Євгена, який не про що не думав, коли тягнув дівчину в сарай на пустирі. Наталя була з жаху! Це була її дитина, але залишати дитину від цієї тварини не хотілося…
Вона вирішила поки не розповідати нічого чоловікові, все обміркувати і прийняти рішення. Чоловік швидко здогадався про причину раптового погіршення її здоров’я.
Наталя бачила, як Андрій радіє майбутній дитині, а тому не змогла зважитися на те, щоб не залишати дитину. Та й у цієї дитини тече і її кров, вона не зможе вбити її… Дитина ні в чому не винна.
Вона розуміла, що робить підло по відношенню до чоловіка, але назад шляху не було.
На щастя, новина про її дитину не дійшло до Євгена.
Відразу після весілля він поїхав на заробітки, з наміром не повертатися в місто. На щастя, маленький Матвій був копією своєї мами, і ні в кого не виникло підозри.
Синові виповнилося два роки, коли одного разу Андрій повернувся додому напідпитку, влаштував скандал, кричав і обзивав дружину гуляючою. На її прохання пояснити свою поведінку, він відповів:
– Я думав, що ти ангел! А ти зробила таке перед нашим весіллям! З моїм другом! І не кажи, що це неправда! Мені твоя подруга Ліза розповіла. Виявляється, я їй давно подобаюся. І вона вирішила розповісти про твій обман
Жити з такою гадиною я не зможу! І сина свого забери, бачити його не можу. Наталя мовчки зібрала речі та пішла до батьків.
Наталка не розповіла їм правди. Все одно не повірили б вже. Через кілька тижнів прийшов Андрій. Попросив вибачення, сказав, що кохає і не зможе жити без дружини та сина, пообіцяв забути про все та спробувати пробачити.
Наталка погодилася. Але перед цим розповіла, як все було насправді. Вона бачила, що Андрій не до кінця вірить, думає, що вона так виправдовується. Вирішили цю тему більше не обговорювати.
Через деякий час у сім’ї з’явилася друга дитина, дівчинка. Через місяць після появи дитини Наталя дізналася від чоловіка, що нещодавно до міста повернувся Євген.
– В нього щось трапилося. П’є сильно. До нас у гості проситься. Ми посидимо ввечері? Тему цю я не чіпатиму. Не хвилюйся. І з ним поводитимуся, як завжди. Хоч і тяжко. Але треба вдавати, що все добре. Повір, так треба.
– Сам дивись, – Наталка не відмовила, але з кімнати не вийшла, коли чоловік та Євген пили на кухні. Коли Андрій пішов проводжати його до будинку, Наталці здалося, що він виглядає набагато тверезішим, ніж хоче здатися.
Повернувся Андрій за годину, і відразу пішов спати. А вранці місто вразила страшна новина – у ставку знайшли тіло Євгена. За попередньою версією він вирішив поплавати, але не розрахував сили та втопився. У крові було виявлено величезну кількість спиртного.
Наталя ніколи не питала у чоловіка, що трапилося насправді. В глибині душі вона вважала, що це відплата за те, що Євген створив із нею. І не важливо, сам він потонув чи чоловік допоміг.
