Categories: Україна понад усе

Окупанти на Херсонщині будують понтонну переправу впритул Антонівського мосту (фото)

Окупанти на Херсонщині будують понтонну переправу впритул до розбитого ударами ЗСУ Антонівського мосту. Супутник зафіксував процес будівництва переправи.

Журналісти “Схем” показали супутникові знімки Planet Labs, на яких видно, що понтонна переправа тягнеться вже майже до середини Антонівського мосту і має довжину понад 620 метрів.

Перші ознаки будівництва цієї переправи можна побачити на знімках Planet Labs, зроблених 19 серпня.

 

Anastasia

Share
Published by
Anastasia
4 роки ago

Recent Posts

Взяла невеличкий київський торт — іти в гості з порожніми руками, та ще й на якісь таємничі оглядини, було незручно. Вдома вона ніяк не могла викинути з голови мамин сюрприз. На всяк випадок помила голову, трохи підкрутила кінчики волосся, легенько торкнулася вій тушшю і підфарбувала губи

Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…

10 години ago

— Лесю, привіт. Коротше… банк відмовив. Навіть із поручителем. Я приїду через годину, треба поговорити. Приїхав із трояндами, поголений, у чистій сорочці. Крокував до дверей, але Леся не відступила. — Говори тут. — Лесю, ну я погарячкував тоді. Мама тиснула, Оксанка плакала. Але все, питання закрите, банк відмовив. Давай забудемо, га

— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…

10 години ago

Я зараз тебе терпіти не можу, — вона повернулася до мене. — Злюся, що ти тоді відсторонився. Злюся на себе. Злюся, що ми так усе запустили. Але під усім цим гірким осадом я тебе люблю. І не знаю, чи вистачить цього, щоб нас врятувати. Та ми маємо спробувати, перш ніж поставимо ті підписи. У грудях щось болісно стиснулося. — Я теж тебе люблю. — Знаю

Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…

11 години ago

Поставила на стіл миску з солоними огірками. Ганнуся аж охнула — про те, що вона знову чекає на дитину, ще навіть чоловік не знав. — Звідки ти… — Знаю! — відрізала Стефа. — Чи ти мені не донька? Її очі потемніли. Ганна зрозуміла: час настав. — Прийшов мій час, мамо Стефо? — тихо спитала вона

«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…

12 години ago

Я чесно старалася. Готувала на трьох, питала, що вона любить, чого не їсть. «Їм усе», — відказувала вона. Ну, раз усе, значить, буду готувати те, що вмію найкраще. Наваристий борщ, голубці, сирники. Надійна, домашня їжа, яку я готувала для свого Михайла тридцять років

Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…

12 години ago

А нещодавно подзвонив Гриць — у Люби скоро поважний ювілей, сімдесят років, збирається вся рідня. — Зіно, ти ж будеш? — Навряд чи, Грицю. — Та чого? Знов хворієш? Я на мить завагалася: казати правду чи знов змовчати? А потім вирішила сказати як є, але без зайвих емоцій: — Я не хворію. Просто мені там нецікаво. На минулому дні народження Люба перелічила всіх у своєму тості, а про мене й не згадала

Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…

15 години ago