Моїй троюрідній сестрі 24 роки. Вона досі самотня і вважає це своїм покаранням. У неї не виходить будувати стосунки з чоловіками, ніхто не підходить під її вигаданий ідеал.
Весь вільний час від роботи вона сидить удома і чекає на своє щастя. Сестра дуже замкнена людина, зі своїми принципами та тарганами в голові.
Її дописи в соц. мережах мене дуже сильно дивують. А з недавнього часу вона почала шукати собі різного роду хвороби, збожеволіла на темі ліків, медичних книгах та статтях.
Особисто я та її батьки вже втомилися від цього постійного ниття та сліз. Незважаючи на моє переконання, що треба просто чекати свого часу і довіритися долі, вона твердо стверджує, що так і залишиться старою дівою.
Пишу цю історію тут для того, щоб спитати вашої думки. Що робити у такому разі?
Я рекомендувала їй розважитися, розслабитися або зареєструватися на сайті знайомств, але вона відмовляється, тому що не вірить у все це. Як ви думаєте, чи зможе вона все-таки знайти своє щастя чи така депресія призведе до нервових розладів?
— Ну нарешті! – Закричала Марина, побачивши матір на порозі. – Я вже не знаю,…
То було літо, сповнене сонця й запахів природи, середина 90-х, коли ми з мамою, Галиною,…
Батьки зупинилися біля хвіртки, мотор їхньої машини ще якийсь час торохтів у прохолодному вересневому повітрі.…
У їхній хаті, де завжди смачно пахло шкварчанням свіжосмажених котлеток або сала, духмяною скоринкою хліба…
— Я на власні вуха чула: Стас у мене саме був, подзвонив її старший, грошей…
— От скажи мені, є тут глузд чи немає? Я дала синові пʼять тисяч доларів!…