Моє життя отруює нав’язлива свекруха. Як людина вона непогана, і добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно допомагає, коли її про це не просять. Коли ми тільки одружилися, то жили на орендованій квартирі. Усі гроші йшли на оплату оренди та комунальні послуги. Ми були у відчаї і розуміли, що з такими темпами на власне житло нам не назбирати. Тож чоловік поїхав на заробітки. Ми планували, що коли він облаштуватиметься на новому місці, то я до нього приєднаюся. Разом на нову квартиру заробимо швидше.
Але наші плани порушилися на той момент, коли я вже чекала на дитину, тому на заробітки чоловік поїхав один. І до моменту появи дитини на світ все, на що ми накопичили – це маленька квартирка неподалік будинку свекрухи. П’ять років тому ми стали сусідами із мамою чоловіка.
Спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями перебуває у нас у квартирі, адже після появи синочка мені справді потрібна була допомога. Але час йшов, син підріс, пішов до дитячого садка, я вийшла на роботу, а свекруха продовжувала перебувати в нашій квартирі більшу частину дня. Я намагалася їй пояснити, що у нас із чоловіком окрема сім’я, у кожного свій будинок і їй не варто бувати у нас так часто.
Але все ускладнює той факт, що і я, і чоловік працюємо допізна і не встигаємо забирати нашого сина із саду, тому це робить свекруха. І ось тільки з цієї причини я досі не забрала ключ від нашої квартири. Забирати онука до себе вона не хоче, бо має вдома колекцію кришталевих ваз, які онук може розбити.
І ось вона знаходиться у нас вдома щодня. Найбільше мене злить, коли свекруха у вихідний день заявляється до нас додому, відчиняючи двері своїм ключем! Ніколи не зателефонує і не попередить про свій прихід, просто приходить, як до себе додому.
Я не відчуваю, що ми живемо окремо від свекрухи. Але чи для цього ми купували квартиру? Щоб практично жити під одним дахом? Я втомилася пояснювати чоловікові, що мене не влаштовує скандалити зі свекрухою. Уявіть, ранок, ви без одягу лежите з чоловіком у ліжку і тут заходить його мати. І це при тому, що ви не знали про її прихід і були налаштовані на якийсь час удвох.
Або чоловік пішов із сином на прогулянку, щоб я могла побути сама і зайнятися важливим проектом. І тут заходить ця жінка і починає блукати квартирою. Логічні докази, пояснення та навіть скандали не діють. Я більше не можу так.
Коли я бачу її, то миттєво стаю агресивною. Невже так важко зрозуміти, що молоді люди хочуть усамітнення або, коли вона йде в гості, то варто про це хоча б попереджати.
