Рідне Слово – Сторінка 104

Життєві історії 0

У неї теж були діти – двоє хлопчиків, – але, на відміну від мене, вона була ідеальною і правильною. А правильність полягала в тому, що вона жодного разу не розійшлася з чоловіком. Секрет був простий: вона просто не виходила заміж. Чоловіки зваблювали її, робили їй дитину, а потім кидали і зникали з горизонту

Дідуся і бабусі, у моєї доньки – не буде! Я так вирішила! Після того,

Життєві історії 0

Кричав, тупотів ногами, намагався довести, що походи чоловіка наліво — це інше, а від Наді він такої гидоти не очікував. — Ага, — усміхається жінка. — Він чистенький. Це я брудна. Ми перестали фізично бути чоловіком і дружиною за 8 місяців до тієї розмови. І він думав, що мені нічого не треба? Йому на стороні вистачало любові й ласки, а я лялька дерев’яна чи що?

— Ой, ну ми ще зі школи дружили, — розповідає Надія. — З сьомого

Життєві історії 0

— А що, ми дитину не плануємо? — Плануємо, відкладати не будемо, — відповів Степан. — Але в декрет краще все ж іти з допомогою від офіційного працевлаштування, а потім вже, отримуючи ті нещасні копійчані щомісячні виплати

— Так сталося, що моя майже колишня дружина з іншого міста, — розповідає Степан.

Життєві історії 0

— Це за кілограм чи за пучок? — За пучок, звичайно, красуне, зі знижкою віддаю. Сам цими руками кріп виростив, зрізав і тобі привіз. Зінаїда Павлівна усміхнулася. Знала – брешуть і не червоніють ці продавці

Зінаїда Павлівна прискіпливо покрутила в руках пучок кропу і перепитала: — Це за кілограм

Життєві історії 0

У нас тут офіційний захід! Знайомство сватів. Ми три дні готувалися! Клінінг замовили, тато лад навів і в хаті, і на подвір’ї! Хвіртку з воротами пофарбував! Дерева всі побілив! Не дім, а цукерка! – І що? – Я найкращу сукню вдягла, коштовності бабусині дістала, а тато твій навіть краватку вдягнув

– Мамо, якщо допомога потрібна, то сказати треба було. Добре, я знайду гроші, щоб

Життєві історії 0

— Знову донька із зятем до свекрухи поїхали на вихідні! І внуків повезли, я їх уже місяць, мабуть, не бачив! Ну не хочуть до нас їздити, то й не треба, мені до того й діла немає! А ти все одно скажи їм, Валю, що недобре так, батька з матір’ю забувати. Перед людьми соромно, до всіх приїхали, а до нас ні

Валентина побачила, що Геннадій задрімав у кріслі біля телевізора. Хай дрімає, він сьогодні напрацювався

Життєві історії 0

— Та мені без різниці, – кричав Геннадій Семенович, – куди твій трутень там поїхав! Щоб більше ніколи до мене з жодними проханнями не зверталися, не смій телефонувати ні мені, ні матері більше ніколи! Забудь мій номер телефону

— Я за весь час переказав тобі двадцять сім тисяч. Це борг, а тепер

Життєві історії 0

Але Дарині не був важливий подарунок її мами, вона все чекала, коли ж свекри повідомлять, що дарують молодятам квартиру, і вони зможуть вже туди переїжджати. Але коли мама й тато Ярослава виголошували тост, то жодної згадки про квартиру й не було. Більше того, вони навіть подарунка не подарували. Мама Дарини хоча б тостер! А ці що?

Дарина тішилася, що знайшла собі чоловіка з житлом. Нині купити квартиру – справа не

Життєві історії 0

— Я просто після роботи вирішила забігти до нього, залишити бутерброди, він сказав, що голодний, … а там… – мати заревіла ридма. — Що там, мамо? — А там, схоже, Марія з його роботи. А я йому вірила, Зоє! Я сама перевірила, що в батька інша, він із нею давно зустрічається, хочеш, і ти переконайся

— В батька є інша жінка, я сама перевіряла. Він з нею давно зустрічається,

Життєві історії 0

– Семен сказав, що по акції купив банку ікри, випадково. Подумав, що дешево, от і взяв. Свято скоро, от Світлана Сергіївна відкриє й поласує. – Ага. А вона дзвонить мені сьогодні зранку й щебече, що, мовляв, бутербродиком пригостилася з ікрою на сніданок. Не дочекалася вона свята. Їсть уже! Я там і сіла де стояла. Весь настрій зіпсувала! А мені? Мені – ікру?

– Можете нічого не купувати. Грошима віддайте, – заявила свекруха. – Як грішми? Постривай.