– Фу ти, дідько! От налякав! Ти чого тут притулився? Ледь не гепнулася через тебе! — накинулася на нього Олена. – Я додому прийшов, Лєнко, — безхитрісно видав Геннадій і розплився в усмішці. – Додому? Коли в тебе почалася амнезія, Геннадію? Твій дім — в іншому місці! Забув? – А я повернувся, Лєнко. До тебе повернувся. Там у мене все. Немає більше любові, лише ненависть
Олена взяла за ручку новеньку валізу і покотила її до вхідних дверей. Внизу чекало
— Марійко, послухай мене уважно. Ти — моя дитина. Моя! І твоє середовище — це наш дім, наша сім’я. Розумієш? Марійка кивнула, але в очах стояли сльози. — А якщо я виросту… неправильною? — Тоді я буду любити тебе неправильною, — просто відповіла Ірина
Марійка притискала до живота новеньку куртку кольору стиглого мандарина і ніяк не могла повірити
– Зрадили мене обоє, виходить. А я і дивлюся, що найкраща подружка зовсім заходити перестала, очі безсоромні ховає. Обоє виявилися ненаситними. Один кидається на кожну спідницю, друга звикла волочитися по чужих чоловіках. Ідіть обоє з очей моїх геть, не хочу, вас знати! – закричала зопалу Тамара
Тамара дивилася на свою двадцятип’ятирічну доньку Мілану і з болем у серці розуміла, що
Микола втягнув носом аромат смаженого м’яса, змішаний із запахом випічки. Сумнівів не було — це з їхньої квартири. Як же добре, коли у світі все стабільно: Аня знову зустрічає його не тільки гарячою вечерею, а й пече шарлотку, як він і просив, надсилаючи їй повідомлення в обід
Щойно двері ліфта відчинилися, Микола втягнув носом аромат смаженого м’яса, змішаний із запахом випічки.
— А ти хоч раз за тридцять п’ять років запитала, що в мене відбувається? По-справжньому запитала, а не для галочки? Ти хоч раз помітила, що мені може бути погано, важко, страшно? Віра відкрила рот, але Галина не дала їй вставити ні слова. — Я завжди була поруч. Завжди! Коли тобі було погано, коли потрібна була допомога, коли хотілося виговоритися. А ти? Ти хоч раз подумала, що в мене теж є проблеми? Що мені теж може бути потрібна підтримка?
— Галю, вибач, що так рано, — голос подруги тремтів. — Можна я до
Під чуйним керівництвом мами Олеся накрутила банок з огірками, помідорами, салатами, і баклажанною ікрою. Варення варити не стали, вирішивши, що простіше ягоди заморозити. Втім, як і частину овочів
— Машина вже стара, — доповів зітхаючи Максим. — Частіше в сервісі стоїть, ніж
Чоловік брав із собою контейнери навіть із супом, щоб не витрачати гроші на обід. Таня воліла харчуватися вранці та ввечері, кава і чай у них в офісі були безкоштовними. Жінка навіть кивала, коли колеги йшли обідати в сусіднє кафе, а нею захоплювалися: — Молодець! Ось це сила волі! Тому в нас дупи ростуть, а ти стрункіша й спортивна
Аня та Олег одружені 11 років, доньці Марійці нещодавно виповнилося 6. Наприкінці весни в
— А зараз, виходить, згадав про батька і про те, що в нього ще й бабуся, виявляється, є, — посміхається подруга. — Чи порахував в умі: батькові за 50, бабці й поготів уже за 80, спадщиною запахло? — Напевно, порахував
— З’явився, мені вже теж зателефонував, — розповідає подрузі Дар’я Михайлівна. — І що
Кричить, що я заміжня за “цапом” і “чудаком на літеру м”, що я могла б настояти, починає маніпулювати, мовляв, я в своїй родині не маю ні на що права. Говорить: от побачила б зараз мама, як їй рідна сестра допомогти відмовляється. Так, виходить, відмовляюся. Просто допомога не має викручувати руки тому, хто допомагає
— Чоловік їй відмовив, не я. І, скажу відверто, я навіть рада, що він
Знаєш, я давно зрозумів: якщо ти жінку зрадив, рано чи пізно вона піде проти тебе. Спочатку, звичайно, скаже, що пробачила, забула… Нічого подібного! Навіть якщо вона тебе любила, в чому ніколи не можна бути впевненим, вона не забуде зради ніколи! У неї ніби щось клацає всередині, перевертається… І тоді вона може абсолютно спокійно дивитися, як ти валяєшся в канаві, весь переламаний
Вона знайшла його в кишені піджака, коли збирала речі в хімчистку. Рахунок з ресторану.

You cannot copy content of this page