Життєві історії 0
– Ти мою думку знаєш! – гукнула їй вслід мама. – Вийшла заміж – живи з чоловіком! Добре, що батька немає вдома, він ще нічого про твої витівки не знає
– Мамо, я в тебе тиждень поживу? – На порозі квартири Олени Борисівни стояла
Життєві історії 0
– Все, моє життя у великому місті закінчилося. Доведеться повертатись у рідні краї. Колишня попросила звільнити її квартиру, фірма закрилася, тож ні роботи, ні житла
Аліні подзвонила її давня знайома Наталя. Подругами вони не були, але знайомі були вже
Життєві історії 0
– О, а ось і ціла петиція, про образу Юлі, – посміхнулася Аліна, побачивши значок повідомлення. – Ну, почитаємо, в чому я цього разу завинила
П’ять пропущених дзвінків. П’ять! І це за якихось п’ятнадцять хвилин, які Аліна провела у
Життєві історії 0
– Ось наша кімната. Ось ванна кімната. В ту кімнату заходити не будемо, там живе моя колишня, ви щойно з нею познайомилися, і мій син. А ось і він! Дмитрик, привітайся з тіткою Лілею
Віра з сином вечеряла, коли відкрилися вхідні двері. У коридорі почулася метушня і голос
Життєві історії 0
– Мама захотіла дорогий телефон. Я купив їй. Тобі для мами грошей шкода? – Телефон? Мамі? Я б зрозуміла, якби ти собі купив, але мамі
Коли Лариса виходила заміж, майбутній чоловік поставив умову: «Житимемо з моєю мамою». Лариса і
Життєві історії 0
Іван з Миколою дружили з дитинства, разом навчалися, разом працювали, навіть відпочивали теж разом. Микола перший побачив красуню Христину, яка відпочивала на пляжі разом із подругами
Іван стояв перед дзеркалом і вже кілька хвилин намагався зав’язати краватку, але все одно
Життєві історії 0
— А ось так, мама не розраховувала на те, що я з невдалого заміжжя можу додому повернутися, вона з чоловіком стала жити рік тому, тепер реєструвати стосунки збираються. А я тут до чого? Чому орендувати квартиру маю й іпотеку брати? Посварилася ще й із нею, вона риданнями мене збиралася пройняти. Не пройняла
— Ну взагалі вже ніяк разом, не можу, не хочу, втомилася вже терпіти, –
Життєві історії 0
— Я всю свою юність із вашою донькою сиділа, коли мої подружки гуляли і дружили, заміж виходили. Я вас не питала, куди вам стільки? І ти, будь ласка, не цікався. Я з вашої милості залишилася старою дівою, без освіти, бо з Віркою сиділа. І зараз ти мені дорікаєш квартирою, що дісталася від діда? За неї більше мільйона ніхто не дасть
Дід тобі квартиру подарував. Бабуся дарчу на дачу підписала. Тепер ти з боку батька
Життєві історії 0
— І важко, і грошей платять мало. Ну подумай сама: вона отримує 700 гривень за добу. Тиждень – через тиждень. Хіба це багато? Сидить там цілодобово цей тиждень, ночувати доводиться так само. Зате незалежна. Тільки тепер чомусь натякає, що ми б їй могли й допомагати. Мовляв, вона на шию нам не сідає, підробляє, але їй мало, дайте ще, – розповідає подрузі Лариса. – А з чого ще? І потім, як вона нам відповіла… Після цього всяке бажання допомагати зникло
— А хто винен у тому, що в неї пенсія маленька? Довгий час вона
Життєві історії 0
— Ніно, а кавуни, глянь, кавуни якезні! От нам би такий сорт вирощувати. – Микола любив кавуни, і навіть солив їх. — Ой, треба додому купити, і диню діти просили. Микола поправив кашкет, що рятувала його темну голову від сонця: – І кепку Вовці. А може Ірці сукню довгу купимо? — І куди вона в ній піде? Краще костюмчик узяти, – сказала дружина
Осіннє сонце ще намагалося зігріти своїми, туго натягнутими променями, городи, на яких був прибраний

You cannot copy content of this page