Життєві історії 0
— Я всю свою юність із вашою донькою сиділа, коли мої подружки гуляли і дружили, заміж виходили. Я вас не питала, куди вам стільки? І ти, будь ласка, не цікався. Я з вашої милості залишилася старою дівою, без освіти, бо з Віркою сиділа. І зараз ти мені дорікаєш квартирою, що дісталася від діда? За неї більше мільйона ніхто не дасть
Дід тобі квартиру подарував. Бабуся дарчу на дачу підписала. Тепер ти з боку батька
Життєві історії 0
— І важко, і грошей платять мало. Ну подумай сама: вона отримує 700 гривень за добу. Тиждень – через тиждень. Хіба це багато? Сидить там цілодобово цей тиждень, ночувати доводиться так само. Зате незалежна. Тільки тепер чомусь натякає, що ми б їй могли й допомагати. Мовляв, вона на шию нам не сідає, підробляє, але їй мало, дайте ще, – розповідає подрузі Лариса. – А з чого ще? І потім, як вона нам відповіла… Після цього всяке бажання допомагати зникло
— А хто винен у тому, що в неї пенсія маленька? Довгий час вона
Життєві історії 0
— Ніно, а кавуни, глянь, кавуни якезні! От нам би такий сорт вирощувати. – Микола любив кавуни, і навіть солив їх. — Ой, треба додому купити, і диню діти просили. Микола поправив кашкет, що рятувала його темну голову від сонця: – І кепку Вовці. А може Ірці сукню довгу купимо? — І куди вона в ній піде? Краще костюмчик узяти, – сказала дружина
Осіннє сонце ще намагалося зігріти своїми, туго натягнутими променями, городи, на яких був прибраний
Життєві історії 0
— Оленко, дитинко, – її голос, як завжди приторно-солодкий, сочився фальшивою турботою. Ольга Петрівна майстерно грала роль турботливої свекрухи. – Я ж тільки хочу допомогти! Ти така молода, недосвідчена… Квартира в центрі – це, звісно, чудовий спадок, але подумай сама: вона стара, потребує капітального ремонту. А якщо продати
Сонячні промені косо падали на старий дубовий паркет, висвічуючи химерний візерунок із потертостей і
Життєві історії 0
З раннього ранку в сім’ї Бондаренків панувала метушня. Наречена з матір’ю готували частування, батько спішно ремонтував поріг – не хотілося йому перед майбутнім зятем осоромитися
– Віра, ну, розкажи, який він – твій наречений? – смикала старшу сестру за
Життєві історії 0
Через деякий час, коли Наталя готувала святкову вечерю, прийшов чоловік із шикарним букетом червоних троянд
Наталя повернулася з роботи трохи раніше, ніж звичайно, строга начальниця відпустила її з нагоди
Життєві історії 0
– Боже! Це ж ціла моя зарплата на попередній роботі! – Олексій вдав, що йому стало зле, коли дізнався суму. – Яка в мене таки дружина багата! Я не помилився у виборі
Світлана з Олексієм прожили у шлюбі тринадцять років. Дітей народили не відразу – це
Життєві історії 0
– Зовсім ми не бідні! – заперечила мати. – Квартира у нас, хоч і двокімнатна, але своя. Я працюю бухгалтеркою. Зарплата цілком нормальна. Так, ми ніколи не шикували, але й у злиднях ніколи не жили. А скоро ти підеш працювати, і ми житимемо ще краще
Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири й ахнула від несподіванки –
Життєві історії 0
– Мамо, у вас же з татом незабаром срібне весілля, – заявив старший Ігор. – Може, варто це якось урочисто відзначити
– Який у тебе чоловік дбайливий, – дивувалися сусідки. – Треба ж, все сам
Життєві історії 0
– Сину, а що інших немає? Чому саме вона? Що в ній гарного? Непоказна, худенька, маленька. Ось в наш час чоловікам подобалися зовсім інші дівчата! І взагалі, не пара вона тобі
– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли та

You cannot copy content of this page