Пишного весілля ми не робили, лише розпалися. Після одруження переїхали з до батьків Івана
Я народилася та виросла в селі. Після закінчення школи вступила в університет, який знаходиться
Ми могли позичити гроші в банку, але тоді довелось би їх повертати з чималою переплатою. Я попросила батька, щоб той продав свій будинок і вторговані кошти віддав на наші потреби
Ми з Андрієм після весілля почали жити у домі мого батька. Мій брат мешкав
– Лідіє Степанівно, перепрошуємо, але та не викидайте нам усілякий непотріб під паркан. Ми хотіли відпочити, шашликів посмажити, а тут таке
Ми з дружиною вирішили, що коли обоє вийдемо на пенсію, то переїдемо з шумного
Моєму батькові скоро шістдесят сім. Він гарно зберігся і ніхто не дасть йому навіть шістдесяти
Моєму батькові скоро шістдесят сім. Він гарно зберігся і ніхто не дасть йому навіть
Хлопець йому відверто не подобався: зарозумілий і надто мазаний. Краще б дочка вибрала когось із хлопців, з ким ходила в походи, вони всі були прості, веселі, міцні та мужні
– Дякую, я не буду. – Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею
Сашко ж мовчки дивився, як роззувається його дружина. Потім підходить до дзеркала, поправляючи зачіску. Дивився, а в самого в душі зріли ревнощі
Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами та глянув у вікно. І саме в
— Сонечка полетіла в Тайланд, – через кілька тижнів повідомила тітка з гордістю, – зняла там бунгало. Життя там дешеве, грошики капають. І сама собі начальник, і немає цієї вічної зими та соплів. Краса. Сама глянь на дозвіллі, які світлини! Ось вона – робота мрії. Ну і що вона пил ковтала в конторі?
Моя тітка, мамина сестра, прийшла до нас із вселенською образою: дочці її не допомогли,
Але нещодавно свекруха принесла торт, запропонувавши Ользі попити чаю. Та здивувалася, але для чаю стіл накрила. Розмова пішла про доньку, мовляв, у неповній сім’ї важко, свекруха й по собі пам’ятає, щоправда, в неї чоловіка узагалі  рано не стало, але важко дітям без батьків
Ольга довго заперечувала справедливість такого твердження, що якщо у неї проблеми зі свекрухою, то
— Семен у мене – завидний наречений, – накладала мені картоплю Марія Михайлівна, – працьовитий, не те що нинішня молодь. А у вас із ним все серйозно? Тільки я відкрила рота, щоб заперечити, як почула Семена: — Так, мамо, – сказав молодик, якого я бачила втретє в житті, вважаючи 30-хвилинну поїздку на трамваї, – ми збираємося одружитися
— Дівчино, дозвольте поряд з вами присісти? – У майже порожньому трамваї поруч зі
– А у доньки ти спитав чи хоче вона за нього заміж? Що ж ти за людина така? Ми ж не в часи Середньовіччя живемо, щоб віддавати доньку за домовленістю
Мій батько був дуже поважною особою у нашому селі. Крім того, він був дуже

You cannot copy content of this page