Рідне Слово – Сторінка 187

Життєві історії 0

— Ну ти й пенсія, – сказав їй одного разу однокласник, який довго не бачив її. З міста на побивку до батьків приїхав. – Оточуючі засміялися, та так і стали її відтоді називати. Але настав час змін. Радгосп розвалився, всі розʼїхались. Брати виросли і також поїхали в місто в ПТУ вчитися. Батька не стало. Старший брат одружився, розсудливий трохи. Хоча у вихідні, як він говорив, сам Бог велів. Але це вже проблеми його дружини були, а не Валині

Валентина була ще зовсім не старою, коли до неї приліпилося прізвисько – «Пенсія». У

Життєві історії 0

— Я не хочу проводити всі літні вихідні у твоєї мами в селі, – сказав чоловік, – мені легше їй грошенят підкидати, щоб по господарству їй чужі люди допомагали. Мама на це відреагувала бурхливо. — Грошей у нього багато! Бач, розкидався. І сам зробить, не переломиться, на зяті орати можна, ви в моїй квартирі живете, а допомагати відмовляєтеся

Ми з чоловіком і маленькою донькою живемо у квартирі бабусі, маминої мами. Її вже

Життєві історії 0

Аліна оформила необхідні документи на ділянку і садовий будиночок. Вона поки що не знала, як використовуватиме це надбання, але попереду було літо, і врешті-решт, таке майно можна було здавати. Тим часом ювілей свекрухи наближався. — Мама вирішила не святкувати, але подарунок від нас чекає, – нагадав чоловік

Одного сонячного дня, Аліна сиділа в улюбленому кафе. Час обіду добігав кінця: вона вже

Життєві історії 0

— Дмитрик до тебе заходив? – насамперед поцікавився він. — Так, був, – відповіла Марина. – Зайшов після школи. У вас із ним щось сталося? Я ніколи не бачила його таким засмученим. Питаю – не відповідає. — Нісенітниця якась, – знизав плечима Сергій. – Через кошеня

— Чоловіки, снідати! – Марина вже накрила на стіл і розливала по чашках каву.

Життєві історії 0

— Вова! Ти звільниш туалет чи ні?! – Світлана не витримала і вирішила постукати, але двері виявилися не замкнені, і Світлана побачила чоловіка у всій красі. Він стояв, дивлячись на екран планшета, і «розмовляв» із якоюсь дівицею. «Бесіда» була настільки особистою, що за такі бесіди дамочки з певних професій беруть гроші

Світлана приїхала додому від батьків. Незважаючи на свій вже округлий живіт, вона заміняла матір

Життєві історії 0

Так от, подзвонила Денису. Кажу, синку, відвези мене до лікаря. Сил немає, так спина болить. А за півгодини Олена телефонує. Кричить, уявляєш, як потерпіла. Ви, каже, Дениса зовсім не шкодуєте. У нього робота важка, два вихідних усього. Він дитини своєї не бачить, а ви зі своїм ортопедом! На таксі, каже, їдьте! І взагалі в нашу сім’ю не втручайтеся! Оце так! уявляєш, Валю

— З сином посварилася знову. І з Оленою. Уявляєш, Валю, у мене спину прихопило,

Життєві історії 0

— Величезне спасибі, Марійко. Я в боргу. Відчергую, і завжди теж допоможу, чим зможу. Наступного дня дівчина отримала букет квітів, Ігор поїв її чаєм у себе на кухні, пригощаючи смачним тортом. — Я закінчив курси підвищення кваліфікації, і мене ставлять на посаду начальника відділу на роботі. Приємно, що помітили мої старання і підвищили… Тож, і за це треба випити чаю! – радів він

Марія поверталася з роботи з повними пакетами провізії. Дорогою зайшла в магазин, щоб не

Життєві історії 0

— А з яких таких божевільних доходів моя колишня теща купила собі квартиру? – запитав він колишню дружину, – Вона вічно скаржилася, що грошей немає! І навіть субсидії отримувала від держави і папери про це є в органах соціального захисту! А я тобі скажу з яких! Це ти в шлюбі грошей собі на квартиру відклала. Це мої гроші! І в спокої я тебе не залишу

Надія зʼявилася у своєї матері дуже рано, ледь 19 років виповнилося. А потім у

Життєві історії 0

– Колесо спустило. Уявляєш, нові колеса… Біля самого дому… Піду запаску поставлю, – Віктор почепив куртку на гачок, зняв черевики. – Зараз тільки в туалет сходжу

7 березня. Усі жінки чекають на диво від своїх чоловіків, дітей, онуків. Марині сорок

Життєві історії 0

– Красуня! – ахнув чоловік. – Зустрів би тебе, то й не впізнав би! Ну не заважатиму вам… Наступного разу зайду… – Заходить до тебе? – посміхнулася племінниця до Тетяни. – Він одружився, чи все сам живе?

Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її