Рідне Слово

Пенсіонерка стала економити на продуктах. Селом про неї поповзла погана слава: не маючи живності (окрім старого кота) і господарства, Тетяна Едуардівна забирала в сусідів зіпсовані овочі, фрукти, помиї. Що вона з ними робила, нікому не відомо Весь урожай, вирощений на городі, продавала людям, які знімали дачі на літо

Мама чоловіка Євгенії, Тетяна Едуардівна, все життя працювала вчителем української мови та літератури. Професія

Життєві історії 0

— І мені б діла ніякого не було до того, хто в сім’ї сина заробляє, якби Лія не почала сильно збуджуватися з приводу того, що чоловік гроші дає мені, – злиться пенсіонерка. – Ну що їй, на хліб не вистачає? Живе і не думає ні про що. Одягнена, взута, відпочивати їздять, будинок стоїть, що таке для сина ті гроші, які він мені переказує? Але ж ні, при кожній зустрічі зі мною невістка намагається мене вкусити

У Ганни Аркадіївни, пані, яка щойно сіла на пенсію, є дорослий син, невістка й

Життєві історії 0

Юля дійсно живе і виживає завдяки допомозі батьків: у декреті, виплати крихітні, та ще чоловік, на думку Ксенії Віталіївни, нікуди не годиться. — Музикант, – презирливо каже мама Юлі про свого зятя, – ось відразу бачили, що за птах, але думали, що з появою сім’ї він схаменеться, куди там! Тільки й робить, що пісні пише, якусь групу сколотив, але кому потрібні їхні пісні

— Так я дочці й сказала: або ти з ним розходишся, або звільняйте житлоплощу,

Життєві історії 0

— Скільки вам потрібно? — Мільйон… — Вибачте, Лідіє Ярославівно, а звідки ви знаєте, що в мене є такі гроші? – ахнула Наталка. — Це ж очевидно! Бідні люди не живуть так як ви. Та й Віталій часто хвалився своїми статками й успішністю. Ви для нас приклад для наслідування, – заявила тітка чоловіка

Лідія Ярославівна, тітонька чоловіка, зателефонувала раптово, коли нічого не віщувало “біди”. З родичами чоловіка

Життєві історії 0

— Дитину ти нагуляла! – заявила свекруха, дивлячись на онука. – У мене Дмитрик і Олежка спокійні були, а цей не в нашу “породу”. — Порода в собак або в котів, Марія Гаврилівно. А діти – це люди. Усі люди різні. Колір очей, волосся і зовнішність не обов’язково мають бути такими самими, як у вас, – почувши ці образливі слова, кинуті чи то жартома, чи то всерйоз, Поліна намагалася виправдатися, пояснити свекрусі, що “схожий” чи “несхожий” – її суб’єктивна думка, але потім зрозуміла, що це марно

— Дитину ти нагуляла! – заявила свекруха, дивлячись на онука. – У мене Дмитрик

Життєві історії 0

А він, захлинаючись від ридань, переривчасто говорив: “Я всім заважаю… Ти тільки не віддавай мене в інтернат, не віддавай, бабусю, миленька, я тебе благаю”. — Мама не бере, і тато не хоче… А тобі в лікарню треба, я ж чув… Ти мамі говорила… Питала, куди мене подіти? Може буде краще коли мене не буде на цьому білому світі, бабусю

— Може мені не треба жити, бабусю? Дитина сказала це тихо, напівголосно, але бабуся,

Життєві історії 0

— Добре чоловʼяга влаштувався, – вважає Катя, – він мамі ровесник, але трудового стажу в нього навряд чи років 10 набереться, а тут і годують, і напувають, і пестять, і спокій бережуть. У 22 роки, коли вчитися залишався ще один курс, Катя вийшла заміж. Живуть, як і багато хто: свого житла немає і в її обранця, вихід тільки в іпотеці, але й для того, щоб її взяти, потрібні гроші

Дзвонить сестра старша, вичитує, – скаржиться подругам Катя, – і така я, і сяка,

Життєві історії 0

Але мама в Сергія хоч і галаслива, але не зла. Та й за мене завжди горою. Я думаю, що наш шлюб врятувало саме те, що вона навіть перед сином завжди ставала на мій захист. — Маринку мою ображати не смій, – говорила Галина своєму вже дорослому синові. — Могла й за вухо взяти, – сміється Марина, – а цього року ми нарешті розплатилися за квартиру батьків і взяли собі таку саму

І мені ось захотілося розповісти вам цю історію. Бо в мене від неї сьогодні

Життєві історії 0

— Тобі потрібні особисті кордони? Втомився, значить, від мене? – Світлана схрестила руки на грудях. – Добре, у такому разі радій: мене відправляють у відрядження. — Коли? – очі чоловіка заблищали. Він не зміг приховати радості. — А ось просто завтра. Поїздка термінова, довга… – Світлана хотіла сказати, що на рік, але побоялася, що чоловік не повірить і її план не спрацює

— Ти чому приїхала додому так рано?! – злякався чоловік, за інерцією зачиняючи двері

Життєві історії 0

— Що б я без сина робила! Я шукаю, готова вже ким завгодно піти працювати, але в нас зараз повна безнадія.Свекруха була кухарем, а заклади громадського харчування тоді масово припиняли роботу, нових співробітників ніхто не брав. Якщо цікаво, математика в нас тоді була така: 9 тисяч за оренду житла, моя зарплата 13 тисяч, зарплата чоловіка – 20 тисячі, 10 тисяч – свекрусі. Залишок наш. На проїзд, на харчування, на все інше

З моїм чоловіком Олегом, ми одружилися 2 роки тому. Ще в роки навчання ми