У сільській хаті пахло інакше. Цей запах Глібу був знайомий. Так пахли гостинці з села: мішечки, в яких лежали сушені трави, полуниця і гриби, банки з малиновим варенням і маринованими опеньками та багато-багато всього іншого
Бабуся з дідусем наполягли, щоб єдиного онука привезли хоча б на місяць до них
— Як накажеш до нього ставитися? Трутень, він і є трутень. Ну де таке бачено, що мужик у 40 з хвостиком років пельмені ліпить, поки дружина по трьох роботах скаче?
— Як накажеш до нього ставитися? Трутень, він і є трутень. Ну де таке
Або: – А чому я повинна йти в магазин? Я неповнолітня. Я не хочу. Гречка і цукор? Для мене ж? Чудово. Раз для мене, то й крокуй туди сама, а я не піду. Моя головна праця – навчання. До навчання претензії є? Ні? Чудово
— Уже й я їй пояснюю, Катрусю, не можна, мовляв, так. Як об стіну
— Та що ти там усе тягаєш сумками? Ми стільки не їмо. — Що тягаю? – не витримала Олена. Вона підскочила до холодильника і почала виставляти на стіл усе, що купила сьогодні
Олена поставила важкі сумки в коридорі, сіла на лавку в передпокої і, важко видихаючи,
— Ну ти зрозумій, ми не потягнемо, я тільки кинув підробіток, тільки почали ночами нормально спати. Невже ти хочеш ще раз через усе це пройти? – дивувався чоловік. – Двоє дітей – це витрати вдвічі більші. Давай уже до цього питання повернемося через кілька років, га?
— Гаразд, другий онук у нас вже є, це лотерея, зрештою, стать дитини на
Сусіди не пустили поїсти на нижній полиці, проте я стала сперечатися, але віддячила їм за це сповна
Ніколи людей не розуміла, які подорожують парою та викуповують два місця нижніх, а потім
Ярина добре запам’ятала той день, коли вони з чоловіком прогнали рідну доньку
Ярина добре запам’ятала той день, коли вони з чоловіком прогнали рідну доньку. Тоді вони
Я доглядала за дідом чоловіка цілих 10 років
Я доглядала за дідом чоловіка цілих 10 років. Жили ми в орендованій квартирі разом
Опинившись у квартирі, колеги по роботі перекусили бутербродами, які в дорогу своєму чоловікові поклала дружина Владислава Петровича та розташувалися на нічліг
Владислав Петрович вирушав у чергове відрядження. Дружина допомогла зібрати йому речі в дорожню валізу.
– У тебе інша? Так? Чому ти мені не сказав? – гукнула вона йому вслід
Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу.

You cannot copy content of this page