Рідне Слово – Сторінка 194

Життєві історії 0

— Дитині буде краще за містом, – сказала Євгенія Іванівна, мама Єгора, – свіже повітря. Та нічого не будемо поки що на ділянці сіяти й садити. Ось ми переберемося, тоді вже й займемося городом. А у вас і машина є, і гараж там хороший. — Мені не хотілося, – каже Аня, – треба було наполягти на своєму, але я дала себе вмовити

Я ніколи не мріяла жити в селі, – каже донька моїх знайомих Ганна, –

Життєві історії 0

— Сашко?! — Він! Паразит такий! Вислідкував Іринку, коли та до річки пішла, і ув’язався слідом. Як вийшло, каже, що сам не розуміє. Знайшло щось. Мовляв, подобалася вона йому давно, а дивитися в його бік навіть не хотіла. Він уже і так і сяк до неї, а все не те. От і перемкнуло… — Я йому влаштую, гаду! – Віктор схопився було, але Світлана схопила його за руку

— Не чіпай мене! Відпусти! Не треба! Крик рознісся над водою і затих, майже

Життєві історії 0

Я зателефонувала – відповіла дівчина на ім’я Ірина, запросила приїхати в будинок на околиці міста. Я приїхала, мене з посмішкою зустріла господиня, ми познайомилися. Увійшовши в будинок, я побачила дітей, які вибігли і дивилися на мене з цікавістю. Як виявилося, у будинку проживала сім’я з 5 осіб: дружина з чоловіком і троє дітей: 14, 10 і 8 років – 2 дівчинки та наймолодший хлопчик. Пізніше додому приїхав і глава сім’ї – Микола

Мені 17 років, скоро буде 18. Усе почалося з того, що торік, після закінчення

Життєві історії 0

— Катю, я тебе завжди любив і мені навіть приємно було, коли в школі нас дражнили, що ти моя, раз ти Михайленко Катя. Ти будеш моєю дружиною по-справжньому, Катю? – і Мишко став нервово крутити ґудзик на куртці, чекаючи її відповіді… Через місяць вони одружилися. А через рік Катя вже няньчила своїх малюків, у них із Мишком зʼявилася двійня

Катруся не збиралася ще два роки вчитися в школі. Навчання, на жаль, точно не

Життєві історії 0

На кухні був тільки молодий хлопець, який стояв біля плити, варив вареники й пританцьовував – слухав музику через навушники

Іра йшла темним коридором слідом за Катериною, діловитою жінкою в окулярах. Катерина була рієлторкою.

Життєві історії 0

Я сказала, щоб він йшов до своєї полюбовниці, що він мені не потрібен. Це його добряче розлютило, сказав, що подасть на розлучення і я, разом з нашою дитиною, не зможу прогодуватися, виплачуючи половину цього кредиту

Я знала, що чоловік має іншу. Знала, що у нього дитина на стороні, що

Життєві історії 0

Новина про весілля, мабуть, стала несподіванкою для рідних Діми й вони сиділи притихлі та злегка вражені. У кімнаті запанувала тиша, чути було лише стукіт столових нарядь

– Мамо! Ти купила чай для схуднення? А насіння Чіа? Навіщо ти поклала мені

Життєві історії 0

Останні чотири роки вже разом із чоловіком – одружилися вони з Олегом, ще бувши студентами. Він теж із села. Бабуся Олена дуже допомогла молодим із дітьми, особливо з першою донькою

– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка,

Життєві історії 0

– Ну, все гаразд, чого плачеш. Хороший хлопець у тебе такий, міцний. Доньку хотіла, мабуть? Нічого, прийдеш потім і за донькою. – Я залишу його… Не забиратиму.

– Зоя, вам дитину приносити на годування? – Ні, я ж казала. Відмову писатиму.

Життєві історії 0

– Пощастило тобі із Зіною, Іване. А я ж перший до неї залицятися почав. А потім ти собі її забрав. Жив би зараз я і не тужив, – мрійливо сказав Ігор, найкращий друг Івана. – Моя он все худнути хоче. Супи та салати їм одні…

Іван Васильович все життя прожив в селі. Працював трактористом. І от на роботі він