— Відварений кабачок без солі, сир без цукру, – каже Наталія Борисівна, – ти будеш таке їсти? Кабачок шматочком на тарілку йому плюхне і їж. І він їсть, іншого ж він не знає. Дивиться на те, що їдять батьки, але в невістки одна відповідь – це шкідлива їжа для дорослих, тобі не можна
Онука мені не дають. Ні, я його бачу, можу до молодих приїхати в будь-який
— Ти знаєш, – ділилася сваха, – так зручно! У нас же там не тільки залізяки всякі, а й теплий льох. Картопельку зберігаємо, банки всякі. У свахи багато родичів живуть у селі, частково продукти натурального господарства вони з чоловіком везли звідти, частково закуповували, у сезон же дешевше. Я фанатом “крутіння банок” ніколи не була
Ми зі свахою посварилися через гараж. Через той гараж, якого в мене ніколи не
— Навіщо мені їхати в місто, мучити тебе моєю постійною присутністю і хворобами, люба моя? Ти можеш знайти собі чоловіка, а не стару жінку посадити на шию. І я не можу жити два століття, та мені і не потрібно. Мені тут так добре. І я думаю, що найкраща частина мого життя була тут, в селі, в цьому будинку… – говорила мама зі сльозами на очах
— І як ти на це наважилася? — Скрізь є люди, – спокійно сказала
— Породистий самець, не гірший і не кращий за інших, але здоровий, без шкідливих звичок. І порядний – це важливо, дитину з життя не викине. Зараз розпишемося, дитинку зробимо, продавлю його на купівлю нерухомості, відсиджу декрет, а потім дам йому свободу. Точніше, дам її собі. Частку у квартирі він перепише на дитину, допомагатиме іпотеку платити
— Ну і чого ти домоглася? – зло вимовила Яні колишня найкраща подруга. –
— Ну? І чого ти ридаєш? Ти що, сама?! Тобі допомогти нікому?! Ми з Галею, слава Богу, ще в силах і готові працювати бабусями на півставки. А треба буде, так і на повну! Тож, витирай свої оченята, і йди вже вмийся! А то Сашко прокинеться – злякається! Виносимо, дамо життя, виховаємо! І нічого тут ридати
— Дмитре, ану потримай! – Марина сунула готовенького, відмитого до скрипу і обурено волаючого
— То нехай додому повертається! Я його не виганяла! — Він не хоче. Ви не пускаєте в дім його дівчину, а без неї він не повернеться. Принципи в нього. Я так розумію, він цим у вас пішов, – засміявся Кирило. — Хм, тоді нехай із нею приходить, – задумалася жінка. — А вона не піде, вона вас боїться. Ви ж вигнали її
— Ти не одружишся з цією колгоспницею і на цьому ми закінчили обговорення! До
За роки шлюбу в сім’ї Надії одні «пригоди»: то сусідів залили, позичали в батьків дружини на відшкодування збитків, потім одразу ж зять роботу втратив і борг батьки молодшій донечці пробачили. Знайшов зять роботу за кілька місяців, але ці місяці батьки Наді і оренду платили, і підкидали грошенят молодій сім’ї
— Ледь не істерика з нею була. І мати зятя зателефонувала, добренька така, мовляв,
— З порожніми руками прийшла чи принесла знову сирки свої ідіотські? – каже тітка Ганни. – Ага, молодець, бабусі відразу легше стане від цих твоїх твоїх сирків. А нічого, що я доглядальниці плачу? Купую предмети догляду? Я сама вже рік тягну бабусю твою на своєму горбу, а ти зате радісно за спадщиною з’явишся
— Ну, а що я можу зробити, грошей у нас із чоловіком немає, я
— Дурнів, донечко, вчать. Він і є безхатько, сам себе таким зробив. Він подумав, що без житла залишається? Він про тебе подумав? — Про мене подумав, – відповіла Світлана. – Мені однокімнатну віддав. — От і дурень, усе роздав, а сам із чим залишився
Світлану свекруха закликає подумати про її власну сім’ю, чоловік увесь в образах і каже,
— І як? На харчування разом і на комуналку навпіл? – допитувалася Марія, сестра Ірини, – та ти, сестро, з глузду з’їхала. З яких таких радощів навпіл? Їх двоє, ти одна. Дочка вийшла заміж – святий обов’язок чоловіка забезпечувати її
— Не наважиться Даша на другого, – каже Арсеній на розпитування своєї рідні, –

You cannot copy content of this page