— Це з якої ж нагоди така розкіш? У кого іменини? – Іван непомітно змахнув сльозу. — Немає жодної причини, – здивовано відповіла Іра, – просто вихідний. Та це всього-на-всього пиріжки з капустою. Зараз покличемо маму
Іван поспішав до матері. Він ніс пакет продуктів і пляшки мінеральної води. Раніше мама
Колись Юлі здавалося, що вона нізащо не повернеться в село. Відсутність гарячої води, грубка, город і кури – все це здавалося в місті пережитком минулого, так не повинні жити нормальні люди. Але зараз, опинившись у будинку, де вона провела десять років життя, Юля раптом заспокоїлася
Звичайно, можна було й раніше помітити. Потім Юля багато разів ставила собі запитання: чи
— І сама я зморщилася і за собою не стежу, – усміхається Поліна. – Почалися причіпки, я не витримала і запитала в лоб: чи є в нього хтось. — Є, якщо вже ти заговорила сама, я хочу розлучення, – випалив чоловік
— На 17 років, ти тільки вдумайся! Бабі 55 стукнуло, а її сердечному другові
— Учора Раю Карпову зустріла в райцентрі, ну пам’ятаєш, навчалися разом із нею… у неї донька Світланка… тож сказала, що наш Іван з її Світланою зустрічається. І Света вже про весілля говорить, ніби вирішили вони з нашим Іваном одружитися. — Так і сказала? – запитав Петро. — Ось точно так і сказала
— От як на мене, так я не проти поріднитися. Та ми й так,
– Але ж на приватний дитячий садок чи няню теж багато грошей піде… – Порядно, але все одно більше ніж половина моєї зарплати залишатиметься
– Юра, дзвонили з роботи, пропонують вийти раніше. Юрко глянув на дружину і насупився.
– Він три місяці тому мав одружитися. Наречена чекає дитину, все готове до весілля. А він узяв і втік! Уявляєш, який негідник..
– Катю, у тебе помада розмазалася, – прошепотіла Алла, пробігаючи повз з горою документів.
— А ти забув, що я не просто сиджу вдома, а з двома малюками? До того ж весь побут на мені! Та і як ти можеш так думати про дітей? – Я просто попередив
– Олено, ну скільки можна? Я тобі минулого разу сказав, що це перебір. Ти
– Ось! За що так із вами? І у воду не поставили, – сумно похитавши головою, подумала Олена
Олена метушливо просувалася до свого купе. В руках у неї були важкі сумки, але
Написала Марина – дівчина, з якою він нещодавно познайомився у спортзалі. Вони зустрічалися кілька разів, не можна сказати, щоб ці зустрічі мали суто дружній характер
Сергій вклав свого місячного сина в ліжечко і з ніжністю глянув на сплячу дружину.
Не встигли 1970 рік зустріти, тут же пішла на той світ мати чоловіка, а в процесі підготовки до поминок, уже Вася вимовив: «Кріпимося». Вимовив це скупо, награно, так, що Галя розридалася. Перед Васею та присутніми це виглядало так, немов їй шкода його матір, але насправді
Уперше це слово Галя почула від своєї матері. Молодшому братові потрібне було взуття, а

You cannot copy content of this page