Рідне Слово

— Але ж і твій чоловік тут жити не зможе, – сказала скривджена мама, – я буду проти зятя так само, як ти проти Сергія. Продамо? З глузду з’їхати! А в тебе рука підніметься, татову спадщину продати? — Ну в тебе ж піднялася рука притягти в татову спадщину чужого чоловʼягу, та ще й вибрати його і його матусю в суперечці з рідною донькою, – кажу

Моя матуся заміжня, і я теж. Мама в шлюбі 3 роки, а я –

Життєві історії 0

Комуналку поділили: з нас 40 відсотків, з них – 60. Мова про роздільне харчування теж завели ці дві панянки. Не хотілося їм нас годувати. У мене ж руки з дупи ростуть, готувати не вмію, як вони казали. От і не хотіли Михася смаколиками й делікатесами годувати, щоб він зрозумів, з ким одружився. Графік прибирання склали, всі його завжди дотримувалися. Із доступом у ванну кімнату теж проблем не виникало: ми з чоловіком лягали спати набагато пізніше, ніж інші мешканці квартири, і вранці прокидалися теж пізніше, коли їх уже не було

П’ять із половиною років тому мій чоловік став власником половини чотирикімнатної квартири. У нього

Життєві історії 0

— А я тобі казала! Чому я маю годувати тебе, твою дитину, та ще й зятя-невдаху! Дивись, ще не таке буде! Повертайся додому, не набридло самій страждати? — Те, що вона годувала нас, це сильно сказано, – каже Лілія. – Так, я в неї грошей перехоплювала, але завжди з віддачею. Свекри жили відверто погано, у них було не позичити. А мама тоді працювала в комерційній структурі, отримувала зарплату в конверті, дуже зверхньо на мене і на моє життя дивилася. І якби тільки дивилася

— Погоджуся, спочатку в нас не дуже все заладналося в справах, точніше, в мого

Життєві історії 0

— І по грошах вона абсолютно не нужденна, – знизує плечима Карина. – І відпочинок може собі дозволити, і доглядає за собою, ходить у салони на різні процедури. У неї пристойна зарплата, одягається модно. Я це кажу не до того, щоб якось очорнити матір чоловіка, мовляв, сама живе, а нам із житлом не допомагає. Ні. Я кажу до того, щоб було зрозуміло, що видимих причин так чинити з власним сином у неї абсолютно не було. Та й я з нею не конфліктувала. І вона завжди ввічливо й коректно зі мною спілкувалася

— Ми взагалі спочатку нічого не зрозуміли: як так? Бабуся завжди була рада нам,

Життєві історії 0

Марина чула, як грюкнули двері за подругою свекрухи. А потім і вона сама намалювалася в кімнаті. «Чула все, так?» – кивнула вона на напів зібрані речі, – виправдовуватися не буду, як говорила, так і думаю. Якщо любиш Костика, то пожалій його. Ну навіщо ти йому така? Йому потрібна така, щоб не соромно було людям показати. Та й дітей йому треба, а яка з тебе мати?» Ось тут Марина плакати не стала. Не змогла просто. Закостеніла вся. Швидко дозбирала речі й кулею вилетіла з квартири. Навіть двері за собою не зачинила

Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала

Життєві історії 0

Цього вечора Ніна Петрівна довго не могла заснути. Вона все бачила перед собою личко Галі, її наполегливе бажання пригостити, смішні танцювальні «па» і витончені поклони. Дівчинка немов маленький горобчик впорхнула в її закам’яніле серце і розбудила материнську любов і ніжність, що давно спала. Пів ночі Петрівна згадувала своє життя, картала себе, що не вийшла знову заміж, не спробувала знайти собі чоловіка, і за те, що дітей немає

Ніну Петрівну у дворі всі хлопчаки обходили боком. Пенсіонерка була суворою, не любила шуму,

Життєві історії 0

— Мене звісно це напружувало, – каже Поліна, – але чоловік пристойно заробляв, тож тільки готування лягало на мої плечі. Самі знаєте, який апетит у трьох здорових хлопців. А ще й я, і дитина. Максим допомагав. Мив посуд після гостей, щоправда так, щоб друзі про це не знали. А два роки тому сталося майже одночасно дві події, які перевернули не надто мирне, але все ж таки усталене життя сімейства

Чоловіки про жіночу дружбу висловлюються зневажливо. Напевно тому є певні причини і численні історії

Життєві історії 0

— Тобі хороші гроші платять, не вигадуй. Просто треба працювати і все. Ну і не попити чайку з колегами? І що? Зараз узагалі з роботою важко, треба триматися за те місце, яке є. Не вигадуй. Накричали? Подумаєш, начальство воно таке. Не женуть же, премій не позбавляють. Валентина залишилася, прислухалася до чоловіка, подумала: а може, й справді, вона просто депресує? Але час минав, а працювати ставало дедалі важче, моральний стан – пригнічений, фізичний – ні на що немає сил

— От віриш, перша думка вранці про те, коли ж це все закінчиться, вставати

Життєві історії 0

– І це все?! – здивовано вигукнула вона. – Та що ти, кохана! – радісно відповів Семен. – Яке там усе! Це тільки початок! Тут посуд і постільна білизна. А тут книжки, свічки. Про всяк випадок. Раптом світла не буде. Ще мило і пральний порошок. Коли всі речі було перенесено, Семен і Олеся стали їх розбирати і розкладати по місцях. При цьому вони звірялися зі списком. Коли все розклали і перевірили, настала ніч. Пора було лягати спати. – Важкий сьогодні день був, – промовив Семен, засинаючи. – Якби ти знала, скільки мені довелося винести всього. Адже поки я речі збирав свої, Ірина постійно поруч була, – фантазував Семен

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з

Життєві історії 0

— Приїхали вони з Артемом до свекрухи після тривалої перерви в кілька тижнів, а та з животиком! І таким уже пристойним, місяців 5 напевно. Сестра не сказала ні слова, і сама сваха промовчала. Так, зараз і пізніше матерями стають вдруге або втретє, і я б нічого не сказала, якби не з’ясувалося, що цю пізню дитину, пані зібралася без чоловіка підіймати на ноги! – продовжує Ксенія. — У неї розум є? В її роки, та без чоловіка. А утримувати її хто буде? – обурена подруга

— Ні, я незадоволена їхнім шлюбом, потрапила моя Настя як курка в окріп із