Життєві історії 0
— Ніно, а кавуни, глянь, кавуни якезні! От нам би такий сорт вирощувати. – Микола любив кавуни, і навіть солив їх. — Ой, треба додому купити, і диню діти просили. Микола поправив кашкет, що рятувала його темну голову від сонця: – І кепку Вовці. А може Ірці сукню довгу купимо? — І куди вона в ній піде? Краще костюмчик узяти, – сказала дружина
Осіннє сонце ще намагалося зігріти своїми, туго натягнутими променями, городи, на яких був прибраний
Життєві історії 0
— Оленко, дитинко, – її голос, як завжди приторно-солодкий, сочився фальшивою турботою. Ольга Петрівна майстерно грала роль турботливої свекрухи. – Я ж тільки хочу допомогти! Ти така молода, недосвідчена… Квартира в центрі – це, звісно, чудовий спадок, але подумай сама: вона стара, потребує капітального ремонту. А якщо продати
Сонячні промені косо падали на старий дубовий паркет, висвічуючи химерний візерунок із потертостей і
Життєві історії 0
З раннього ранку в сім’ї Бондаренків панувала метушня. Наречена з матір’ю готували частування, батько спішно ремонтував поріг – не хотілося йому перед майбутнім зятем осоромитися
– Віра, ну, розкажи, який він – твій наречений? – смикала старшу сестру за
Життєві історії 0
Через деякий час, коли Наталя готувала святкову вечерю, прийшов чоловік із шикарним букетом червоних троянд
Наталя повернулася з роботи трохи раніше, ніж звичайно, строга начальниця відпустила її з нагоди
Життєві історії 0
– Боже! Це ж ціла моя зарплата на попередній роботі! – Олексій вдав, що йому стало зле, коли дізнався суму. – Яка в мене таки дружина багата! Я не помилився у виборі
Світлана з Олексієм прожили у шлюбі тринадцять років. Дітей народили не відразу – це
Життєві історії 0
– Зовсім ми не бідні! – заперечила мати. – Квартира у нас, хоч і двокімнатна, але своя. Я працюю бухгалтеркою. Зарплата цілком нормальна. Так, ми ніколи не шикували, але й у злиднях ніколи не жили. А скоро ти підеш працювати, і ми житимемо ще краще
Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири й ахнула від несподіванки –
Життєві історії 0
– Мамо, у вас же з татом незабаром срібне весілля, – заявив старший Ігор. – Може, варто це якось урочисто відзначити
– Який у тебе чоловік дбайливий, – дивувалися сусідки. – Треба ж, все сам
Життєві історії 0
– Сину, а що інших немає? Чому саме вона? Що в ній гарного? Непоказна, худенька, маленька. Ось в наш час чоловікам подобалися зовсім інші дівчата! І взагалі, не пара вона тобі
– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли та
Життєві історії 0
— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина розум мав бути свій. Вона маму слухала? Ну і хто тепер винен? – сердиться Раїса Кирилівна. — Що, залицяється до колишнього чоловіка? – цікавиться подруга. — Залицяється, але, як мені здається, поїзд уже пішов
— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина
Життєві історії 0
— Максиме, це мої батьки. Ми бачимося з ними рідко, і вони приїжджають лише на якісь кілька днів. Який вигляд я матиму в їхніх очах, якщо відправлю їх у готель. — Нехай живуть де завгодно, тільки не в нас, – буркнув чоловік і знову нервово заметушився кімнатою. – Вони мене не поважають, сміються за спиною. Я не хочу, щоб такі люди були в моєму домі
— В одному будинку з ними я не залишуся! – різко сказав Максим. –

You cannot copy content of this page