Половину свого цікавого стану Іринка просто літала, та й уся родина, абсолютно очманіла від очікування і радості, почала скуповувати дитяче придане. Літні бабусі потайки від молодих, які категорично заборонили їм «заготівлі», однаково дзвонили одна одній і раз у раз влаштовували спільні походи в «Дитячий світ». У надрах їхніх шаф осідало прикуплене барахло, і тому їм було радісно, через що вони багатозначно перезиралися, буваючи в гостях одна в одної
Іринка літала як на крилах, вона й раніше літала, але нині особливо натхненно. На
— Коли я жила там… – очі дівчинки раптом стали сумними, – у нашого сторожа був песик – Фантик. І я завжди пригощала його шматочками котлети, які ховала в кишені під час обіду. Я так мріяла, що в мене колись теж буде такий Фантик, коли я буду велика… — Ну, що ж, іде! – сказав Ігор, – ось ти вже й велика. Тобі шість, як ніяк. А це вже – ого-го як немало! Вони переглянулися з Наталею і посміхнулися. Рита повеселішала. — А давайте, ми собаку таку невеличку тобі з притулку візьмемо, – запропонувала Наталя
Ігор і Наталя познайомилися, коли їм було вже по тридцять. За плечима Ігоря був
— Оце так канікули! – розсміялася вона, – схоже, ти вирішила валятися в ліжку сьогодні до обіду. А в мене сніданок уже охолов. Ходімо. Твоя улюблена рисова каша, є і омлет, і какао… Таня кисло посміхнулася і кивнула. Вона не хотіла, щоб мама помітила її поганий настрій. Дівчинка встала і почала одягатися. Але маму нелегко було провести
Микита взяв шефство над Танею майже одразу ж, як вона переїхала в його двір.
— Що мила, зовсім тяжко? — Тяжко, – просопіла носом Олена. — А що так? — Діток хочу, а Бог не дає. — Погано, – зітхнула старенька. – А просила? — Мільйони разів! — Добрих справ Бог від тебе, значить, чекає. Ось, як дочекається, так і дасть. Не горюй. Бог знає, що робить. І своєю тремтячою рукою старенька перехрестила Олену
Олена знала, що на батьківщині чоловіка її не люблять, і їхала туди з важким
Так от, Ванько, з того світу веліли передати, що твоя матінка проти. — Чого це – проти? – сторопів Іван. — Проти того, щоб із тобою на небесах зустрічатися. — Чому це? — Не знаю. Мені тільки веліли передати її слова. Кажуть, матінка тобою незадоволена. Сказала, поки ти останню справу не доробив, до неї – навіть не мрій. — Яка ще остання справа?! — Ти сам маєш знати
Іван уже другий день почувався недобре. При цьому він особливо не засмучувався, а навпаки,
І тут приїхав Роман, найкращий друг іменинника. Він був із якоюсь дівчиною. Вони сіли за стіл, і поводилися розкуто й вільно. Гості вдавали, що все нормально, одна Аліна не могла збагнути, що відбувається
– Аліна, нас запросили на базу відпочинку в гори. Єгор із дружиною вирішили відзначити там
– Ну так, у нас дещо тісно, ​​хоча, звичайно, можна пожити й у нас, твоя кімната, Дмитрику, досить велика, це поки що. А потім можна взяти квартиру в іпотеку, – задумливо сказала мама. – У нас є деякі накопичення, їх вистачить на початковий внесок. Напевно, і Дінині батьки зможуть вам трохи допомогти
Цього суботнього вечора Лідія Миколаївна та її чоловік Михайло Антонович чекали сина з його
— Ти що тут робиш? – запитала я без особливої дружелюбності. — Як що, – здивувалася Тоня. – У гості приїхала. Ти хіба не рада? — Та не дуже, – чесно зізналася я. — Ти ж вічно кажеш мамі, що я даремно тебе за купівлю будинку лаю. – Мої слова Тоня пропустила повз вуха. – Так ось ми і приїхали до тебе відпочити на природі. Може, я не права, і купівля будинку дійсно мала сенс
Я вказала рідній сестрі на двері, і мені абсолютно за це не соромно. Підозрюю,
– Оленка твоя одружилася з багатим папіком, який у бізнесі вже років двадцять. А я тільки початківець. У мене поки що вкладень більше, ніж чистого прибутку.
Сашко повернувся додому та застав дружину перед дзеркалом. Вона приміряла нову дублянку. Крутилася і
– Дарина, ти ж нормальна. Хіба тобі складно? 50 тисяч? Ти у своєму розумі? З моєї рідної матусі вимагати такі гроші, – не почувши відповіді від дружини, Олег ще більше обурився і ляснув кулаком по підлокітнику, – моїй матусі боляче їсти
– Будеш рідню безплатно лікувати! – відповіла свекруха – Ви серйозно! – запитала Дарина,

You cannot copy content of this page