Життєві історії 0
— А де ж ви спите? Ночуєте де? – запитують дівчатка. Жінка усміхається. — А я не сплю літо ж. Я сиджу біля річки, на лавці. А сьогодні прийшла до мого, тепер уже не мого будинку, піднялася на поверх, знаєте, дивлюся – відчинено, Миколка маленький любив ховатися від мене там, на даху, у мене промайнула шалена думка залишитися там на ніч. — Що за жах, обурюються дівчата
Оленка співала від щастя, ще б пак! У неї є квартира, своя квартира, без
Життєві історії 0
– Ну треба ж! – подумала Настя. – Це дійсно старенька бабуся! Повільна хода, фігура, темперамент та й халат строкатий у квіточку. Говорила вона з легким акцентом, чи то з одеським, чи то з єврейським, чи то ще якимось
Настя шукала кімнату за оголошенням. До Києва вона приїхала з обласного селища до своєї
Без категорії 0
– Уже краще в чужих житиму, ніж у своїх дітей, як чужа. До баби Ніни поїду. Вона зовсім одна. Я й раніше їй допомагала. Не відмовить
Катерина копалася на городі, коли почула голос доньки. – Мамо! Ти де? Вона насилу розігнула
Життєві історії 0
– Слухайте! Ви людей затримуєте! Але! Бабуся, ідіть у кінець черги чи що! Мені он за дитиною ще в садок треба! – жуючи в роті жуйку, відповіла брюнетка в лимонному пуховику, перетягнута поясом, наче оса
Бабуся плакала. Сльози градом котилися по щоках, зморшкуваті руки даремно намагалися знайти щось у
Життєві історії 0
Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця Ліда її до міста і забрала до себе
Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця
Життєві історії 0
— Ну як же? Я ж казала Аллочці, що посидимо в тісному сімейному колі, потім сфотографуємося на спільне фото, тільки родичі, розумієш? — Ні не розумію, мамо. Мати показала очима на Влада. — Свої, розумієш, свої, родичі. — Та що тут незрозумілого, – фиркнула сестра, – відвези хлопчиська до його рідні, бери дружину і повертайся. Мама ж сказала, що без чужих хоче
— Кириле, я затрималася трохи на роботі, ти поїдь з дітьми, а я заскочу
Життєві історії 0
Орися була старою дівою і жила одна у двокімнатній квартирі, що дісталася їй у спадок. Через тиждень після того, як усе сталося (якийсь покидьок вилетів на зустрічну смугу), вона наважилася поставити Тарасу запитання
– А мій малий приїжджає з Києва вже завтра, – сказала Орися, відставивши чашку
Життєві історії 0
Куртка зникла назавжди. Наступного дня Люда знову прийшла до школи в пальто з нав’язаними рукавами. І, як завжди, не пішла з класом у кіно. А клас у кіно пішов. На чолі з відмінницями
Мама виховувала Люду одна, працювала санітаркою в лікарні. Жили вони в маленькій однокімнатній «хрущовці»
Життєві історії 0
— Ось через цю квартиру і розгорівся скандал, – хитає Галина Григорівна головою. – Я запропонувала синові офіційно провести обмін – його частка в моїй квартирі на цю однокімнатну. А Оля надулася, коли почула. І ображається досі! — Напевно, розраховувала, що ти тихо заберешся в цю однокімнатну, а їм трикімнатну залишиш? — Саме на це вона й розраховувала, все кричала, що в них сім’я, а я одна, мені менше місця треба
— Тут заперечуй-не заперечуй, а він мав повне право привести її до нас у
Життєві історії 0
Ярослав пішов, але забув узяти свій паспорт. Його Ольга знайшла на підлозі біля ліжка. Поспішав, мабуть, коли свої лахи збирав. Відкрила, щоб подивитися його прописку у Харкові. Хіба мало стане в пригоді. На її подив, він зʼявився на світ в Києві і прописаний у тій самій квартирі, в якій вона була в нього в гостях один раз. — Альфонс! – підсумувала Тамара Василівна. – Не переживай. Прийде, не відчиняй. Я йому сама паспорт віддам
Ольга проживала з бабусею в трикімнатній квартирі в Святошинському районі столиці. Вона не пам’ятала

You cannot copy content of this page