Рідне Слово – Сторінка 253

Життєві історії 0

– Лариска наша сусідка?! – здивовано запитав Микита, побачивши сусідку. – Так це ж моя однокласниця! Дев’ять років разом навчалися. – Який збіг. Поруч будемо жити. Ви точно подружитесь, Таню

У двері постукали. На порозі стояла молода жінка. – Вибачте, я вас не відволікаю?

Без категорії 0

Наталя знала, що, якщо вона купить навіть кілька шоколадок, коли в них Ліза, та з’їсть усе дочиста. І ні, вдома її добре годують, і солодощі є. Просто Ліза, начебто, не знає міри й не думає про інших. Вона могла з’їсти всю упаковку нарізної дорогої ковбаси перед телевізором. Або випити цілу упаковку соку. Та багато з чим так було

Роман був хитрим. Спочатку зачарував Наталку, а вже потім розповів, що був одружений і

Життєві історії 0

— Ти що задумав? – накинувся він на сусіда – Чим тобі поганий цей будинок? — Діду Грицю, я краще знаю, що мені треба. Це мій будинок і тільки мені вирішувати, який він матиме вигляд. — Але ми з Мариною не переносимо шуму! Тобі це ясно?

— Це що ще таке?! Для чого стільки матеріалів привіз?! – бризкаючи слиною, виглядаючи

Життєві історії 0

— Катрусю, з річницею! Рівно десять років, як ми сказали одне одному «так»! — Денис вручив дружині її улюблений торт і пишний букет. — Десять років… Наче вчора все було, — Катя усміхнулася. — І як вдало, що новосілля співпало з нашою датою! Цікаво, гості згадають?

— Мамо… Скажи чесно, я твоя рідна донька? — голос Катерини здригнувся, коли вона

Життєві історії 0

— Господи, як же мені набридло, що вона до мене тиняється, – зітхала Наталка. – І ж не виженеш – сестра! — Авжеж, – піддакував чоловік, – дитина, не зрозумій від кого, мабуть, самій важко, от і приходить до нас поїсти, та від Ольки відпочити. Спихне її на наших дітей і сидить задоволена

Родина Ковалів була взірцем для всіх. Дружні, товариські! Разом відзначали свята й відпочивали. За

Життєві історії 0

— Нічого, ти ще молода. Працюй, будь з людьми лагідною, і все буде в нас добре, – погладила доньку по голові Галя, – головне, всі живі та здорові. А хто життя гладко прожив, без жодної помилки? Таких людей і немає… А ти все одно моя улюблена і рідна дівчинка

Галина рано залишилася без чоловіка. Федір пішов з життя в автомобільній пригоді, коли доньці

Життєві історії 0

— Я не скаржуся, – тон Рити став холоднішим, але Таня не помітила. – І всього цього я в житті домоглася сама. Але хіба ти справді думаєш, що дорогі речі і прибиральниці замінять тепло сім’ї, почуття, коли тебе чекають і люблять удома? Так, діти влаштовують безлад, але ж навіть цей безлад свій, рідний, затишний. І пити, тобі, напевно, вистачить сьогодні

— Гаразд, гаразд, постараюся приїхати. – Таня скривила губи і відключила виклик. — Хто

Життєві історії 0

— Ну ось, ти дізнайся. Чула в магазині, тут одна в пенсійний з’їздила, поміняла свою пенсію на пенсію чоловіка та живе приспівуючи, пряники бере, — усміхнулася сусідка. — Як так змінила? — Не знаю, Маріє, я в цих справах не знаю нічого. Запитай на пошті номер пенсійного нашого, та подзвони

До тями, після втрати чоловіка, Марія Іванівна приходила ще довго. Перші місяці навіть не

Життєві історії 0

— Так і помирилися. Хороша в мене невістка! – розповідала потім Ганна Вікторівна подрузі. — Так… Якби не вона, так і дулися б один на одного, Ілля нізащо б не прийшов миритися, надто гордий,- усміхнулася Алла Андріївна

— Матір, ти що?! – сторопів Ілля. — Що я? – не зрозуміла Ганна

Життєві історії 0

— І суп смачний, молодець, Іринка моя, ще й готувати встигає. Бачиш, яка дружина тобі дісталася, Ігоре, і працює, і обіди готує! — Та це… взагалі-то я обід готував, я зараз готую, вдома ж… Теща перестала їсти, захоплення на її обличчі розвіялося, як ранковий туман

— Що, не чекали? Та-аак, я люблю сюрпризи, така вже у вас несподівана мама.