Життєві історії 0
— Та чим ти мені допоможеш? – сумно усміхнулася Женя, – Ні, Діано, це мій хрест, і мені нести його. Але розумієш… Мені страшно. Я віднедавна почала зриватися на неї, кричати, обзивати… Не зі зла, просто нерви не витримують. А потім так паршиво на душі від того… Ну що я за дочка така, га? Лікарі кажуть, звісно, що вона все одно нічого не розуміє, але мені здається… Я бачу, іноді, рідко, що в неї осмислений погляд. І вона дивиться на мене з німим докором… У такі моменти я почуваюся останньою сволотою, Діанко, розумієш
Діана мовчки дивилася на ще молоду, сповнену сил жінку, що сидить зараз перед нею
Життєві історії 0
Минуло багато років, а вони дружать і досі, хоча обом, з різницею в один місяць, п’ятдесят чотири роки. Олена згадала дитинство, молодість, якусь відчайдушність, що була притаманна їхньому віку в ті часи, коли ще живі були батьки, і в них була дача (хто б знав, що за багато років, Олена сумуватиме за цією дачею, де можна було жити з весни до пізньої осені)
Як добре! Дихати, дихати, дихати! Такий аромат, тут, за містом… повітря восени буває таким
Життєві історії 0
У неділю, поки Антоніна ходила до крамниці, та там і затрималася в розмовах із бабами, Федір викотив мотоцикл «їжак» в народі, який був його гордістю, і поїхав на околицю. Дорогою зустрів діда Кузьму, який бездіяльно вештався селом. Він уже встиг, як сам казав, «горючого» купити, тепер залишилося з ким-небудь розділити радість недільного дня. — Федько, стій! – Дід Кузьма показав на «горюче». – Поїхали до мене, поділюся «мікстурою». — Я ж за кермом. — І куди зібрався? — На околицю, – зізнався Федір
Ліс так і вабив. Особливо в спекотні дні. Прилягти б під берізкою, сховавшись у
Життєві історії 0
— А давайте пужнем, – запропонував Павло – задиристий, веселий хлопець. — Сніжком у вікно кинути, або постукати, – одразу схопився за цю думку Сергій. — Ні-ні, так їх не проймеш, – махнув рукою Миколка, – краще у двері стукати, та гарчати, враз розбіжаться. — А краще кожух овчинний вивернути навиворіт, сажею обличчя вимазати і так у вікно постукати або в двері ввалитися, – загорівшись пропозицією, підказав Пашка
Снігу намело до самих дахів. Вдень такий білий, що очі сліпить, і тільки місцями
Життєві історії 0
Батько Соні, Гнат до розмов дружини ставився філософськи: чим би дружина не тішилася, головне, щоб тарілка борщу до його приходу стояла. Обов’язково зі сметаною і пампушками з часником. Після зміни на заводі сил вистачало тільки на вечерю і читання газет. Новини батько читав перед сном, за чашкою чаю, іноді коментував їх вголос і підкреслював олівцями відомості, що були особливо для нього цікавими
Софія колись до нестями мріяла вийти заміж. Боялася залишитися старою дівою. Цей страх вселила
Життєві історії 0
— Мама мене одна ростила, мама для нас багато хорошого зробила, я мамі обіцяв назвати дитину на її честь ще коли мені років 16 було, тим паче, що ім’я підходить і для дівчинки, і для хлопчика. Що хорошого для сім’ї зробила свекруха? На думку чоловіка Алли, саме мама наполягла на тому самому заповіті бабусі, але ж могла все успадкувати сама
— Приїхала вночі, від станції на таксі дісталася, ми з чоловіком нічого не знали
Життєві історії 0
Я Катерині відразу сказала, коли дізналася про Андрія – ну навіщо йому потрібна вдова з двома «причепами»? Подумай головою! Ну, чого тобі не вистачає? Навіщо незрозуміло, кого в будинок тягнеш? Він же дітям іграшки приносив солодощі. Так хотів підкупити
Ірина наводила лад у квартирі. Втомилася. Вирішила випити чай із ромашкою. Дзвінок у двері.
Життєві історії 0
– Дарина… Тут така справа… Дружина вчора сказала, що чекає дитину. У нас стільки років не було дітей і тут таке… Я не зможу її покинути. А тобі я дам гроші. Ти зустрінеш ще хорошого чоловіка і будеш щасливою. І народиш йому. А я не готовий жити на дві родини
У Дмитра два роки “на стороні” була жінка. З Дариною познайомився випадково. Вона в’їхала
Життєві історії 0
– Марія, ну як ти готуєш? Неподобство! М’ясо у тебе тверде, овочі недоварені. А мій Антон любить ніжне, соковите. Хочеш, навчу?
Марія залишилася без батьків ще у ранньому віці. Її виховувала одна бабуся. А коли
Життєві історії 0
– Як же я ненавиджу його! Ну нічого. Сьогодні я йому таке влаштую… Речі з балкона полетять… Лариса вже не могла тримати себе в руках та контролювати власні емоції, але Наталя її перебила
“Тільки не скандаль, інакше план провалиться!” – впевнено сказала сестра. Лариса почала помічати, що чоловікові

You cannot copy content of this page