Життєві історії 0
– Ти не впораєшся, – переконувала вона, – а я допомогти не можу, сама хвора, батько гуляка. Якщо привезеш дитину додому, вижене нас обох. А так, може, дівчинка потрапить у гарну сім’ю, і її виховують добрі люди
Каті розповідали в дитячому будинку, як її знайшли. Загорнута в дитячу байкову ковдру, лежала
Життєві історії 0
– Ну, чого встав, бери гроші, оскільки прийшов. Мабуть, зовсім погано тобі. Знаю, потрібніші тобі гроші. А мені багато не треба, хліб є, крупа, якось впораюся… Може, ти голодний? Вечіряти будеш? У мене рожеві помідори є, смачні, сусідка пригостила. Сала б відрізала, та нема його
Бабуся Ганна випила кисляка, помолилася і зібралася спати. Коліна сьогодні боліли сильніше, ніж зазвичай.
Життєві історії 0
– Розбив… Розбив! – раптом зрозуміла вона і знову заплакала. Але це були сльози радості. Значить, він розбив вазу і нікуди її не забирав, – сховав. І ось тепер, дурник, не йде додому бо боїться
Це історія сім’ї “неблагополучної”, як у нас прийнято називати. Мати виховує сина, одна, без
Життєві історії 0
З-за рогу з’явилася блискучий Мерседес. Машина зрівнялася з нею, опустилося скло. – Хочеш, я відвезу тебе до іншого життя? – запитав Андрій. І Світлана ризикнула. Що вона бачила у житті? Довгі роки знущання та короткий шлюб без кохання. Андрій увіз її в нове життя. Одружився зі Світланою
Мати тримала Світлану вдома. Коли всі дівчата і хлопці, голосно кричачи, грали у дворі
Життєві історії 0
– Мамо, ну мамо, заспокойтесь! – Я тобі заспокоюся, все село смітися буде, гарем мені тут улаштував. – Ну, не шуміть, мамо. — Тобі про що треба думати? А ти дівці дитину зробив! Їй років то скільки. Що вона з тобою, зі старим дідуганом робитиме
Дружина спочатку лаялася, а потім заспокоїлася. Діти пішли одне за одним. Чоловічої сили Миколі
Життєві історії 0
– Кірочка, пробач! Життя у нас з тобою якесь безбарвне. А роки йдуть. Я все ж таки хочу дітей! – Так, гаразд, досить! Знаю, я – пустоцвіт. Бажаю вам кохання і більше спадкоємців. Прощавай, Віталіку
У Кіри чоловік працював жіночим лікарем. Подружня пара мріяла про малюка. Однак нове життя ніяк
Життєві історії 0
– А ще ми з Сашком купили ялинкові іграшки. Він сам вибирав. Сергію, ти б бачив, скільки захоплення в нього було. – Аня, дякую, я не знаю, як би впорався без тебе, – Сергій обійняв дівчину
Аня і не помітила, як у квартиру баби Каті, яка пішла на вічний спокій,
Життєві історії 0
– Піду продукти купувати! Напевно, й свати мої майбутні такі ж худі та кволі, як і син у них! Буду їх відгодовувати! 
– Юлія? Нікітюк? Це ти? – Вибачте, ми з Вами хіба знайомі? – Ну звісно ж, Юлька!
Життєві історії 0
– А знаєш, кому я кімнату продав? – спитав Віталік Юлію телефоном і зареготов. – Невдовзі дізнаєшся! – А раптом ти чоловіків почнеш водити в порожню квартиру, в мою кімнату? Син бачитиме, яка мати гуляє, навіщо йому це треба? А ці покупці – народ перевірений, навряд чи ти когось привести зможеш
Колишній чоловік Юлії продав частку в їхній спільній квартирі, чому був дуже радий. Дрібні
Життєві історії 0
– Про що ти тільки думаєш, Клавдія, – казали їй сусідки, які бачили, як Семен воду з колонки тягає, Ніна картоплю на городі тяпає, а Павло сидить собі в тіні на лавці і книжку читає, – думаєш, він тобі потім відплатить, склянку води у старості піднесе? Поїде він, і справа з кінцем
Клавдія й сама не знала, як у них із Василем вийшов такий розумний син.

You cannot copy content of this page