Життєві історії 0
Обіцяє, обіцяє, а толку? Ось і Сашкові завжди обіцяє. То машинку обіцяє, то конструктор, то кросівки модні. То на риболовлю обіцяє онука звозити, то у вихідні в парк атракціонів. І потім раптово забуває про свої обіцянки. З цими подарунками на іменини щороку одне й те саме. Спочатку самі обнадіють хлопця, і тут же забувають. Що мати, що Юлька з Оленкою. Адже ніхто їх за язик не тягне
— Олено, та не потрібен йому ні шампунь, ні гель для душу, ні дезодорант.
Життєві історії 0
До того погано їй було, до того нудно, що й білий світ не милий. А тут Федя під гарячу руку попався. Накричала на нього Галя, мовляв, відчепись ти від мене! А він її за руку взяв, в очі подивився, і тихо сказав: — Ти тому зла така, що кохання справжнього не знаєш, Галинко. Виходь за мене заміж, знаєш, як любити тебе буду? Ніхто й ніколи тебе так не полюбить. На руках носитиму, все-все для тебе зроблю. І дитину твою як свою виховаю, Галю
— Щаслива ж ти, Галю. Твій Федір із тебе пилинки здуває, ні в чому
Життєві історії 0
Він відкинувши в кінець розв’язану краватку, чортихаючись, одягає шосту шлею поспіль на котів, які чинять опір і відверто тікають від нього
О дванадцятій у дружини була операція. Проста. Планова. Нескладні маніпуляції і виписка цього ж
Життєві історії 0
Леонід хотів вийти, але подумав, що назад кішка може його і не пустити, а будити Гришу йому не хотілося. Гаразд — посиджу ще півгодини, — вирішив він, і притулився до дверей кабіни. Посидівши трохи, він знову задрімав
Леонід почув, як дзвонить телефон. Номер був незнайомий, але голос він упізнав одразу. — Привіт,
Життєві історії 0
— Людмило, це Галя, моя дівчина! Ми з нею чекаємо дитину. І вона житиме тут, поки ти не з’їдеш, – набравшись хоробрості, видавив із себе чоловік. — Це хто ж тебе в дитинстві так упустив, що ти геть з глузду з’їхав? – сплеснула руками Люда, очманіла від такої заяви. Мало того що чоловік завів собі коханку, так він її додому до них притягнув, з животом, та ще й господиню дому виганяє
— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором.
Життєві історії 0
— Як це до ранку? А може з ним щось сталося? — Люди мої дорогі, ніч надворі, де його шукати… Та й часу зовсім мало минуло, з’явиться, мабуть, у нього ж ця, як її, – дільничний поглянув на знічену наречену, – шлюбна ніч начебто намічається. Тож чекайте. І ви, наречена, йдіть додому, раптом наречений вас там чекає
— Ох, зять, і що ж мені з тебе взяти? — Пізно, Томо, брати.
Життєві історії 0
— Зрозумій, Федя, мені твоїх дітей не потягнути. Коли я тебе одного кликала, ти не йшов, усе Галю свою шкодував. А її все одно не стало. А мені себе тепер жаліти треба. І так я своїх, рідних діток хочу… – Юля повісила слухавку і зітхнула. Федір не очікував від Юлі таких міркувань, але зрозумів її. І більше не став думати про те, щоб налагодити своє особисте життя
Федір жив зі своєю дружиною Галиною на околиці невеликого містечка. Близької рідні в них
Життєві історії 0
— Я на дієті. Мені за п’ять днів потрібно схуднути, розумієш? Я і на весілля йти не хотіла через це, мама практично змусила
— Я не піду, — Оля вперто подивилася на матір, — Чого я там забула? — Не «чого»,
Життєві історії 0
— Я не хочу додому, — ледь чутно прошепотіла дівчинка, — Я хочу до мами. У великих її очах блищали сльози. Армен Саркісович піднявся зі стільця, ласкаво погладив її по руці і жестом показав Брату на вихід
Армен Саркісович швидким кроком наближався до воріт міської лікарні. В одній руці портфель, інша
Життєві історії 0
Бабуся схаменулася, почала збивати ліжко, а Женя бурчала, що і сама вона здатна приготувати собі ліжко. Але потім махнула рукою, зрозуміла – бабусі це важливо. Та й вона за цим і їхала сюди, щоб відчути себе ось так, як ніколи і ніде себе почувати неможливо
Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на

You cannot copy content of this page