Рідне Слово – Сторінка 298

Життєві історії 0

Дід, який ніколи не бачив нічого, крім лопати, тракторів і сільської худоби, побачивши жіноче оглядове крісло, ледь не зомлів від жаху. Але, будучи мужиком, швидко збагнув, як допомогти дружині і, подавши руку, почав тягнути її, допомагаючи видертися на цю хитромудру споруду, він тягнув щосили зовсім як у казці про ріпку

У матусі Марійки сталася біда. У її літньому віці, коли вже давним-давно забуті всілякі

Життєві історії 0

Здрастуй, Поліно! Я довго думала, чи потрібно тобі писати… Після того, як я побачила твою сторінку на фейсбуці, минуло майже чотири місяці. Весь цей час я розмірковувала. Ти мене не знаєш, але ми сестри. Мене звуть Марія

— Поля! Полінка! Ти де? Ольга відчинила двері в кімнату доньки. Поліна напівлежала на

Життєві історії 0

Тому, я хочу, щоб ти розуміла – бабуся злиться не на нас із тобою. Вона злиться на цю несправедливість. У неї нікого більше немає. Тато був її єдиною дитиною. А тепер уяви на мить, який це біль… Тобі важко, адже ти ще маленька, а я її розумію дуже добре. І знаю, що вона зовсім непогана людина. Інакше не допомагала б мені виховувати тебе стільки років

— Семенова, ти така дивна! У тебе всі вдома? — Мама на роботі. Удома

Життєві історії 0

— Тоді що відбувається? Де всі? — Ми всі вдома. Так, у себе вдома – ми вчора переїхали! А замки поміняв новий господар квартири! Алло, мамо, алло – я тебе не чую! Але жінка вже відключилася – вона перебувала в стані шоку: як це – переїхали? Переїхали і нічого не сказали рідній матері? Як же так? Вона до них – з усією душею, а вони

Це все – противна невістка Олена: дівчина їй ніколи не подобалася. Це треба ж

Життєві історії 0

Наталя штовхнула двері ногою і вийшла з кімнати, а Олена розгублено застигла, не розуміючи ще, що сталося щойно. Здається, її вигнали з дому… Голова працювати категорично відмовлялася. Олена намагалася вхопитися хоч за якусь думку, яка дасть відлік рухатися далі, але вони пурхали рваними клаптями, не даючи зосередитися

— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як

Життєві історії 0

— Ти подивися на кого ти стала схожа?! Ти давно дивилася на себе в дзеркало? Коли востаннє вставала на ваги? Про ваги було чомусь особливо прикро.

Чоловік дбайливо ставився до своєї дружини і не дозволяв їй носити з магазину більше

Життєві історії 0

— Мама повезла бабусю купувати що-небудь спортивне на ноги і джинси на гумці. У бабусі скоро круїз

Я дзвоню подрузі, слухавку бере її дочка. — Аня, кажу, — поклич маму. — Не можу, — відповідає

Життєві історії 0

— Я тобі ніколи не говорив. По-чоловічому тебе виховувати намагався, а чоловіки слів таких не кажуть. Я дуже люблю тебе, Сергію… Дякую, що приїхав

Після серцевого нападу батько прожив п’ять років. Він майже одужав — мова повернулася, права рука

Життєві історії 0

— Бабусю, ця сукня вона коштує як три твої пенсії, не треба. — Катеринко, пенсії ще будуть, а випускних у тебе більше ні

Мені було тринадцять, коли не стало батьків. З різницею в півроку. Спочатку тато, а

Життєві історії 0

— А вони купили нові шпалери, світлі штори і роблять ремонт в одній маленькій кімнатці, наближається необхідність у затишній дитячій

Усі говорили, ось нещастя, спочатку чоловік загинув, а потім із квартири вигнали. Хоч і