Рідне Слово – Сторінка 396

Життєві історії 0

— Михайле, молочка з булочкою не хочеш? Той заперечно мотнув головою, зайнятий роботою: — Не зараз. Що ж, Ви так двір запустили? Діти, мабуть, у місто поїхали? Бабуся сумно скривилася. — Так немає діток. Самотня я. Михайло задоволено хмикнув. Це те, що він хотів почути. У його голові визрів план

Одного дня вже літня жіночка Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до грудей

Життєві історії 0

Ще згорів електричний щиток на поверсі, частина під’їзду залишилася без світла. Пожежу ту по місцевому телебаченню висвітлювали – бачив особисто. За самоуправство з підключенням повз лічильник, Аллі прилетів штраф, збитки зросли. Тепер уже двокімнатною квартирою було точно не розрахуватися

— Марійко, – телефонує Марії Олексіївні давня приятелька, – щось давно тебе не видно?

Життєві історії 0

— У мене руки, ноги всі цілі? – запитав Анатолій тихим голосом. — Ніби всі на місці, – повідомив той радісну звістку. — Тільки забинтований ти весь з голови до ніг

Спалах…Темрява… Темрява… Нарешті, темрява почала розсідватися. Почувся голос: — Віра Володимирівно, це рятувальник, у

Життєві історії 0

Аня вирішила заповіт написати на Ліду. Люда пробивна, всього добилася сама. Має свій бізнес. Починала, як і багато хто, з маленького кіоску, потім магазин, слідом ще один магазин

Ганна відчувала, що з кожним днем її сили покидають. Найважче вранці вставати з ліжка.

Життєві історії 0

— Донечко, це що за дивний стіл? — запитала свекруха. — Якась новомодна дієта? — Може, ви вступили до кабачковосекти? — заплакала мама. — Зізнавайтеся, діти?

Варя була чудовою кулінаркою. Її печеня з картоплею та м’ясом вважалася у вузьких колах

Життєві історії 0

— Як же я тепер? — промовила колишня свекруха. — Ще й у своїй квартирі Сьома прописав цю дівку! — Ви про його дружину? — уточнила Рита

Рита з Семеном розлучилися лише через два роки сімейного життя. Вони зовсім не підходили

Життєві історії 0

Я поїхала в іншу країну, про що через багато років пошкодувала. Я була закохана, він захоплений, але мені здавалося, що він сприймає мене тільки як розвагу

Я знаю, що тут є жінки, які вилікували своє розбите серце. Ви же тут

Життєві історії 0

— Я голова сім’ї, нам не вистачає, – відповів він мамі на запитання. — Як не вистачає, якщо за 17 тисяч Лінка свою квартиру здає? – обурилася мама, – Куди вона гроші діває? Спільний бюджет, так він у всьому спільний. — А це подушка безпеки

Я розумію, – розповідає мені Наталя Іванівна, далека моя родичка, – якби не було

Життєві історії 0

Він випробував усе. Консультації найкращих фахівців, музика, розмови. Заполонив її палату квітами. Практично перестав з’являтися на роботі, аби бути поруч кожну вільну хвилину. Просив, умовляв, обіцяв. Шантажував. Піддаючись сьогохвилинній дурості, цілував, згадуючи безглузду казку про сплячу красуню, і з кожною хвилиною, з кожним новим днем, дедалі більше й більше впадав у відчай. У якусь звірячу лють, що вимагає трощити все на своєму шляху

О дванадцятій у неї операція. Проста. Планова. Година, нескладні маніпуляції і виписка цього ж

Життєві історії 0

Їхнє спілкування почалося у вересні. Пожовкло листя, потім попадало, задули вітри, що несли зиму… Костя дзвонив їй щодня і вони базікали по годині-дві, і як же швидко пролітав цей час! Вони все встигли одне про одного дізнатися! Дуже часто йому потрібно було дзвонити з вуличного апарату, так як його домашні все слухали якщо розмова була вдома, а йому було ніяково

Цілих два роки він пам’ятав напам’ять номер Наталки, але так жодного разу і не