Життєві історії 0
— Зрозумій, Федя, мені твоїх дітей не потягнути. Коли я тебе одного кликала, ти не йшов, усе Галю свою шкодував. А її все одно не стало. А мені себе тепер жаліти треба. І так я своїх, рідних діток хочу… – Юля повісила слухавку і зітхнула. Федір не очікував від Юлі таких міркувань, але зрозумів її. І більше не став думати про те, щоб налагодити своє особисте життя
Федір жив зі своєю дружиною Галиною на околиці невеликого містечка. Близької рідні в них
Життєві історії 0
— Я на дієті. Мені за п’ять днів потрібно схуднути, розумієш? Я і на весілля йти не хотіла через це, мама практично змусила
— Я не піду, — Оля вперто подивилася на матір, — Чого я там забула? — Не «чого»,
Життєві історії 0
— Я не хочу додому, — ледь чутно прошепотіла дівчинка, — Я хочу до мами. У великих її очах блищали сльози. Армен Саркісович піднявся зі стільця, ласкаво погладив її по руці і жестом показав Брату на вихід
Армен Саркісович швидким кроком наближався до воріт міської лікарні. В одній руці портфель, інша
Життєві історії 0
Бабуся схаменулася, почала збивати ліжко, а Женя бурчала, що і сама вона здатна приготувати собі ліжко. Але потім махнула рукою, зрозуміла – бабусі це важливо. Та й вона за цим і їхала сюди, щоб відчути себе ось так, як ніколи і ніде себе почувати неможливо
Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на
Життєві історії 0
— Так це я від радості, Петрику, оніміла. Ось сиджу і думаю, яка радість у наш дім прийшла. Дідові під сімдесят років інша жінка сподобалася. Кохаєтесь, мабуть, одне з одним? Жити не можете одне без одного?
— Наталю, я пішов — крикнув дід Петро своїй дружині. — Куди? — запитала вона, заходячи в
Життєві історії 0
— Я в цей час із молодою брюнеткою купався в Карибському морі. Здавалося, ось воно щастя, ось справжнє життя, все тільки починається, все прекрасно
Мені 56 років. Я симпатичний, товариський, позитивний, успішний чоловік, але все це тільки доповнення
Життєві історії 0
— О, я нічого про неї не знаю, у нас, так би мовити, перше побачення. Хотілося б що-небудь просте, але ніжне. — Тоді візьміть просто рожеві троянди
Ксенія була флористом і працювала у квітковому магазині. Всі букети, які вона робила, створювалися
Життєві історії 0
Ніна витерла сльози, налила чай. – Адже мені сім років було, коли батько від нас пішов до твоєї матері. І так мені боляче було всі роки, любила я його сильно… І начебто забулося потім… а тут ви переїхали, я й не знала тебе… і раптом заходжу, здається, за сіллю, а в серванті фотокартка мого тата… ну я й зрозуміла все… ти пробач мені, видно, знову образа заграла тоді, хоча ти не винна ні в чому
Теплими деньками пестив нас вересень, ніби все ще літо тягнеться. Тополя під вікном, хоч
Життєві історії 0
Сяк-так півроку Бася прожив у них, швидко усвідомивши, як треба ходити в лоток. Але зате трапилася інша «залежність» – шпалери. Вже так йому подобалося кігті точити, що ніякі погрози не могли зупинити. Ну, не розумів він, що в цьому поганого – «розчесати» шпалери. А коли подряпав нові міжкімнатні двері, ось тоді й опинився на вулиці. «А ви що думали? – міркував він з образою. – Я ж кіт
Дзвеніли ключі, стукнули вхідні двері, почулися кроки, з’явилися чоловічі черевики та джинси, промайнула чужа
Життєві історії 0
Незаміжні дівчата рекламного відділу підозріло подивилися на місце біля дверей: звичайний стіл і звичайне офісне крісло – нічого особливого. Тільки ось уже друга менеджерка, після того як попрацювала там, заміж вийшла і в декрет пішла
Весь відділ переїхав у новий кабінет. Дівчата швидко розібрали найкращі місця – ближче до

You cannot copy content of this page