— Вітя, у нас гості? — Таня прийшла після довгого робочого дня додому, на
— Мамо, Поля вже втретє телефонує, проситься додому. Вона що, захворіла? — Марина говорила
— Алісо, будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я
Живемо ми з чоловіком уже вісім років, звичайна собі сім’я, наче. Працюємо обоє, добре
Я, звичайний чоловік, якому перевалило за шістдесят, усе життя відпрацював на заводі. Не мільйонер,
— Чесно? Набридла вже ця твоя тітка, гірша від тієї редьки. Що ти її
— Свекруха просто в шоці, мій чоловік біля скроні крутить, а зовиця боїться втратити
— Ні, я її не принижувала, я тихенько, як пораду, як дружнє застереження сказала,
— Бабулі залишилося недовго, і квартира дістанеться нам, — весело говорила Анжела, переглядаючи варіанти
— Я вирішила, що це не моя людина, — каже подрузі Валерія. — Ну