Я зростала у селі, у бідності та злиднях, ніколи не бачила ні гарного одягу, ні косметики, ні гаджетів, після 18 років змогла вирватися та вступити до училища у сусідньому місті на бюджет, потім пішла працювати, жила дуже скромно, винаймала кімнату в гуртожитку, їла на роботі (працювала помічником кухаря), заодно непогано навчилася готувати, загалом робила все, щоб заощадити
Я зростала у селі, у бідності та злиднях. Ніколи не бачила ні гарного одягу,
Наше життя псує рідня чоловіка, вони вважають, що ми повинні утримувати їх усіх, більше того, свекруха внучку свою бачила аж один раз за весь цей час. І ні брязкальця, ні соски не подарувала, коли це озвучую, чоловік ображається. А як мені бути? Спихнути доньку в ясла і йти працювати на благо свекрухи та дітей сестри чоловіка? І при цьому не обурюватись?
Шість років тому вийшла заміж за коханого чоловіка. У нас повне порозуміння, абсолютна ідилія
Намагалася забутися в романі з чоловіком, який начебто мені теж подобався, але до того, кого я люблю, йому було, звісно, далеко, потім я вийшла заміж від горя та самотності за некоханого, з’явилася дитина, усі шляхи назад відрізані, але забути того чоловіка я не можу. А що він? А він спокійно живе із дружиною, в них двоє дітей
Ось уже вісім років я ніяк не можу забути одного чоловіка. Працювали разом, дружили.
Після хвороби батько дуже змінився, постійно забував про каструлю на плиті і влаштовував кілька разів пожежу, я втомився розриватися між ним та своєю родиною. Вони були проти, щоб забрати батька до нас, сказали, що не знають, чого від нього чекати, якщо він сам за себе не відповідає й мені довелося здати його до спеціального інтернату
Мене зачепила сповідь сина про те, що він міг би зненавидіти свою матір через
Усього погостили свати три дні, і весь цей час сват невпинно нав’язував нам своїх молодших дітей, щоб ми їх взяли тижнів на два погостювати, звичайно ми не погодилися, ось поїхали свати, а ми вдома дуже багато речей не дорахувалися, і так начебто по дрібниці, а неприємно, то молоток у чоловіка зник, то ключі, то ручний обприскувач, навіть малесенький замочок з хвіртки сват спер, ось так свати у нас погостював, перший і сподіваюся, востаннє
Після приїзду сватів ми не дорахувалися багатьох речей. Наші свати міські, а ми сільські. Кажуть,
Додзвонилася і все зрозуміла, за два дні прийшов із квітами, за столом зізнався, що зрадив, і що зраджував, коли я чекала дитину, і все, моє життя все звалилося, потім розходились, сходилися, разів зо три, ходили до батюшки, прийняла, знову попався, розлучилися, два роки це вже триває
У мене було два шлюби. Із першим чоловіком прожили 10 років, є двоє дітей.
Сьогодні вранці чоловік закотив мені істерику, вкотре він докоряв мені, що в моєму будинку багато років не робився ремонт, тому, виявляється, до нас не ходять гості, і ми не маємо друзів, сам чоловік іногородній, свого житла він не має ні тут, ні в рідному місті, тут він працює та познайомився зі мною, я живу з мамою, виросла без батька, грошей у сім’ї завжди було мало, насилу вистачало на їжу, одяг, оплату комунальних послуг
Сьогодні вранці чоловік закотив мені істерику. Вкотре він докоряв мені, що в моєму будинку
Сестра зраду не пережила, я вірю, що плата за кредитом буде обом, бо дивишся — бог не прощає зрадників, і платять вони здоров’ям, життям близьких, проблемами з дітьми та іншим
Платити за зраду обов’язково доведеться. Читала багато історій про зраду на цьому сайті. Особливо
Я живу в європейській країні із чоловіком, у нас є будинок та квартира, будинок спільний, збудований спільно, зараз такий період важкий, чоловік постійно на нервах і іноді може мені грубо відповісти, хоча він так не вважає, і сталося ось що, він випив, таке раз уже було, але тоді я вибачила і сказала, що якщо це повториться, я піду від нього
Я не знаю, що робити і як реагувати. Я живу в європейській країні із
П’ять років тому ми стали сусідами із мамою чоловіка, спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями перебуває у нас у квартирі, адже після появи синочка мені справді потрібна була допомога, але час йшов, син підріс, пішов до дитячого садка, я вийшла на роботу, а свекруха продовжувала перебувати в нашій квартирі більшу частину дня, я намагалася їй пояснити, що у нас із чоловіком окрема сім’я, у кожного свій будинок і їй не варто бувати у нас так часто
Моє життя отруює нав’язлива свекруха. Як людина вона непогана, і добра, і чуйна, але,

You cannot copy content of this page